Напередодні деякі народні депутати повідомили, що у Верховній Раді ще з червня працюють над великим законопроєктом, який суттєво змінить в країні правила мобілізації.
RegioNews з’ясовував, які нововведення плануються та, що це означає для військовослужбовців та військовозобов'язаних.
Коли демобілізація
Питання можливої демобілізації мобілізованих є на сьогодні одним з найбільш болючих. Люди, які пішли воювати на початку повномасштабного вторгнення, прослужили уже півтора року і не мають приблизної уяви, коли будуть демобілізовані, адже за чинним законодавством вони мають служити до кінця війни та скасування воєнного стану.
Звільнитися сьогодні з лав ЗСУ можливо лише за обмеженим переліком підстав. Для більшості найбільш імовірний варіант – в разі отримання важкого поранення, яке призведе до визнання мобілізованого непридатним для подальшої служби.
На сьогодні, згідно зі статтею 26 закону "Про військовий обов’язок та військову службу", під час дії воєнного стану звільнитися з лав ЗСУ можуть військовослужбовці, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я.
Також на звільнення із ЗСУ мають право особи, які досягли 60 років, або ж ті військові щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.
Крім цього, право на звільнення із ЗСУ мають військовослужбовці, яких спіткали певні сімейні обставини або ж у разі інших поважних причин. Які саме це можуть бути обставини законодавство не деталізує, тож ця норма у більшості випадків не працює.
Також звільнитися із Збройних Сил України можна у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років, або ж у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі захворювання, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за затвердженою формою.
Наразі ж в парламенті всерйоз обговорюють можливість включення в новий закон норми про демобілізацію військових, що відслужили певний строк. Називається строк 18 та 36 місяців. Втім, варто зазначити, що єдиної думки у законотворців щодо питання демобілізації немає. Всі розуміють, що замінити мобілізованих буде вкрай складно. Черг біля ТЦК уже давно немає, а в країні регулярно спалахують скандали то навколо корупції в ТЦК, або навколо схем по вивезенню військовозобов'язаних ка кордон, або ж навколо незаконного затримання людей на вулиці для мобілізації.
Тож, якщо дати добро на демобілізацію тим, хто відслужив 18 місяців, то буквально найближчим часом ЗСУ стикнуться з серйозною проблемою нестачі людей.
Ну а дозвіл на демобілізацію тим, хто відслужив 36 місяців, тобто 3 роки, виглядає як спроба дещо знизити напругу навколо цього питання серед мобілізованих та їхніх родичів. За півтора року, який залишилося служити тим, хто пішов у перші дні війни на фронт, може змінитися багато чого, в тому числі і рішення про демобілізацію можна буде переглянути. Ну а тим часом люди матимуть хоч якусь перспективу.
Зрештою зараз можна констатувати те, що поки якогось консенсусу у питанні демобілізації військовослужбовців немає, і не факт, що таке рішення в принципі з'явиться в новому законопроєкті.
Ще одна можлива новація – дозвіл звільнитися з ЗСУ тим, хто потрапив у полон та був обміняний. Правда, за виключенням тих, хто "добровільно здавався у полон".
Ініціатори запровадження такої норми вважають, що колишні військовополонені й так натерпілися, а ще внаслідок цього мають купу захворювань і дуже важкий психологічний стан, а тому мають піти на заслужений відпочинок.
Правда, поки не до кінця зрозуміло, що конкретно означає "крім тих, хто добровільно здався у полон". Адже обставини потрапляння в полон можуть бути різні.
Здобувачі освіти
Змінами також передбачається усунути можливість уникнення від призову шляхом здобуття другої, третьої передвищої або вищої освіти. Раніше RegioNews вже писав про те, що у Верховній Раді надумали боротися з тими здобувачами другої вищої освіти, які таким чином ухиляються від мобілізації. У парламенті навіть зазначали, що багато чоловіків здобувають рівень освіти, який є рівним, а в більшості випадків є навіть нижчим за раніше отриманий освітній рівень.
Тобто, вже маючи вищу освіту, наприклад, за рівнем магістра, чоловіки вступали до вишів, щоб здобути другу вищу освіту за рівнем бакалавра, або ж навіть взагалі вступали до ПТУ. Це було приводом для відстрочки від мобілізації на період навчання. Також законотворці підрахували, що у 2022 році до закладів освіти зараховано на навчання 106 771 вступників чоловічої статі призовного віку, які розпочали здобувати рівень освіти, що є рівнозначним, або є нижчим за здобутий рівень попередньої освіти.
Ба більше, саме у 2023 році кількість таких вступників чоловічої статі призовного віку була більшою ніж минулого року. Таким чином, у Верховній Раді, як кажуть, хочуть позбавити таких чоловіків можливості отримувати відстрочку.
Крім цього, у парламенті роздумують над тим аби право на відстрочку від мобілізації мали педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти. До квітня 2022 року у цієї категорії педагогів можливість відстрочки була, але її прибрали під час внесення парламентом змін до статті 23 закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зараз таких педагогів віком до 60 років, які викладають у закладах фахової передвищої освіти, налічується близько 4 тисяч по всій Україні.
Догляд за родичами з інвалідністю
Також в новому законопроєкті щодо мобілізації планують звузити коло тих громадян, які мають право на відстрочку від мобілізації у зв’язку з доглядом за родичами з інвалідністю.
На сьогодні, згідно статті 23 закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відстрочку від мобілізації мають особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
В Раді пропонують, щоб відстрочку від мобілізації мали лише ті особи, які доглядають виключно за членами сім’ї першого ступеня споріднення, які мають вищеперераховані проблеми зі здоров’ям. Членами сім’ї першого ступеня споріднення вважаються батьки військовозобов’язаного, або ж батьки дружини військовозобов’язаного. Також це стосується дружини такої особи та її дітей, або ж дітей дружини, в тому числі усиновлені військовозобов’язаним.
Тобто, умовно кажучи, якщо зараз військовозобов’язаний має відстрочку від мобілізації, адже зайнятий постійним доглядом за, скажімо, своєю тіткою чи сусідкою, яка має інвалідність 1 групи, то в разі прийняття нового закону такої відстрочки він вже позбудеться. Паралельно з цим у парламенті хочуть прописати новий закон так, щоб унеможливити оформлення фіктивного догляду, адже, на думку парламентарів, багато військовозобов’язаних оформлюють саме фіктивні довідки, щоб уникнути мобілізації.
Також наразі право на відстрочку мають чоловіки, в яких дружина має інвалідність 3 групи, а парламентарі пропонують прибрати цю норму. Адже 3 групу інвалідності мають, наприклад, люди, які хоч і мають важке захворювання або ваду, втім здатні обслуговувати себе самостійно.
Збільшення відпустки
Не менш важливими є ініціативи народних депутатів надавати додаткову відпустку на 90 днів із збереженням грошових виплат для усіх військовослужбовців, яких звільнено з полону. Але це не стосуватиметься тих, хто вирішив звільнитися із ЗСУ. На думку багатьох парламентарів, 90 днів додаткової відпустки просто необхідні для звільнених з полону військовослужбовців, адже їм потрібно підлікуватися і відновити свій психологічний стан, адже у полоні зазвичай просто нелюдські умови.
Нагадаємо, що влітку усім військовослужбовцям було збільшено тривалість відпустки до 30 днів, але ще 10 днів можна взяти за сімейними обставинами.
Чи будуть мобілізовувати засуджених?
Законопроєкт, який зараз готують у Верховній Раді, покликаний також внести суттєві зміни в законодавство щодо військового обліку в бік розширення кола осіб, які підлягають такому обліку та посилення контролю за дотриманням правил обліку.
До тих, хто зобов'язаний ставати на військовий облік, планують додати осіб, які до набуття громадянства України та пройшли військову службу в інших державах, низку інших категорій населення, які до цього не були зобов'язані ставати на облік і, найголовніше, військовий облік може стати обов'язковим для чоловіків, які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання.
Зараз багато хто бачить у можливості скоїти відносно незначне правопорушення та отримати умовний термін ще одну лазівку для ухилення від мобілізації. І її планують прикрити.
Влаштування на роботу тільки з вказанням адреси
Народні депутати також пропонують на законодавчому рівні затвердити обов’язкове надання відомостей про місце проживання чи реєстрацію військовозобов’язаного під час укладання трудового договору. На сьогодні такого зобов’язання немає.
Правда, не до кінця зрозуміло, ефект від цієї норми, враховуючи, що багато людей фактично не живуть за місцем офіційної реєстрації. При цьому при влаштуванні на роботу їм нічого не заважатиме вказати будь-яку адресу фактичного проживання.
Також народні депутати хочуть, аби ті ж роботодавці або ж органи місцевого самоврядування в разі потреби здійснювали та забезпечували оповіщення та прибуття військовозобов’язаних до ТЦК.
Також законодавчо мають затвердити порядок прибуття військовозобов’язаних та резервістів до ТЦК під час мобілізації. Йдеться про те, що військовозобов’язані повинні будуть це робити на підставі спільного розпорядження керівника місцевої влади, наприклад, обласної військової адміністрації, та керівника ТЦК. Але знову ж таки поки нічого не зрозуміло, як практично планують реалізувати цю норму.
Ну і на завершення слід додати, що парламентарі хочуть законодавчо зобов'язати військовозобов’язаних проходити медичний огляд і лікування в разі потреби на підставі рішення ВЛК, мати при собі військово-облікові документи та пред’являти їх за вимогою представників ТЦК.
Як бачимо, більшість запропонованих змін направлені на збільшення можливостей держави для мобілізації громадян. Проте наскільки ці зміни будуть ефективні на практиці поки сказати важко, адже немає ані остаточної версії майбутнього законопроєкту, ані розуміння які будуть передбачені механізми реалізації цих норм.