Служба безпеки України та Національна поліція провели серію обшуків в Ужгородській міській раді, зокрема і в кабінеті мера Богдана Андріїва. Правоохоронці переконують, що чиновники міськради виписували місцевим депутатам фіктивні службові відрядження, які ті використовували для виїзду за кордон на відпочинок під час війни.
Щоб оформити таку зарубіжну поїздку посадовці нібито використовували фіктивні запрошення від афілійованих іноземних організацій. Таку "кореспонденцію" чиновники не реєстрували, а підписані листи на закордонні "відрядження" не вносили до системи електронного документообігу.
Багато хто, розглядає обшуки в Андріїва як старт до заміни влади в місті. Цього року щонайменше четверо міських голів із Чернігова, Полтави, Рівного та Сум уже втратили посади через різного роду корупційні справи. Говорити впевнено, що Андріїв доєднається до цієї когорти, поки зарано. Проте тенденції та перспективи появи в подальшому якоїсь корупційної справи все ж таки проглядаються.
Обшуки в Ужгороді – далеко не перші за час повномасштабної війни. Влітку СБУ вже навідувалася до Ужгородської міськраді та вилучила документи про роботу комунального підприємства "Боздоський парк". Тоді силовики затримали заступника директора КП на хабарі з підприємця за безпроблемне розміщення розважальних атракціонів. Водночас керівник парку Анатолій Ковальський відбувся лише обшуком, під час якого в будинку чиновника знайшли чималу суму готівки.
Ковальський – дуже скандальний ужгородський забудовник, депутат міськради від "Батьківщини", однопартієць, соратник і негласний бізнес-партнер Андріїва. Зокрема, незадовго до початку повномасштабної війни обох підозрювали у намаганні без аукціону та через власні фірми-прокладки пустити під будівництво колишню територію заводу "Модуль", загальною площею понад 13 гектарів і вартістю понад $15 млн.
У ситуації з Ужгородом центральна влада навряд чи ставить собі за мету замінити Андріїва на якогось лояльного секретаря міської ради – в.о. мера зі "Слуги народу". Позиції "зелених" як в обласному центрі, так і в регіоні не надто міцні, тому шанс провести успішні пертурбації дуже малий.
В принципі, обшуки в Андріїва можна розглядати як помсту центральної влади за вибори 2020 року. Тоді в гонитві за посаду керівника міста Андріїв переміг кандидата від влади Віктора Щадея з дуже-дуже мінімальним відривом у 1,4 тисячі голосів, фактично позбавивши "Слугу народу" перемогти в перспективному Ужгороді й можливості отримати хоча б одного "зеленого" мера. Немалу роль у цьому могла зіграти "сітка" Андріїва й можлива скупка голосів за 500 грн, про яку тоді повідомляли в СБУ.
Однак найбільш реальним видається інший мотив. Обшуки в мерії Ужгорода варто розглядати як можливість послабити позиції Михайла Ланя – голови Мукачівської райради, лідера потужного політично-бізнесового клану на Закарпатті, а також патрона того ж Богдана Андріїва. Під протекторат Ланя сам Андріїв перейшов іще 2015 року, коли переметнувся від іншого впливового українського політика та бізнесмена Віктора Балоги.
До речі, клан Балог зараз теж переживає непрості часи. У сина Віктора Балоги – мера Мукачева Андрія Балоги нещодавно також відбулися обшуки. Андрій Балога підозрюється у зловживаннях при продажі землі.
Закарпаття певною мірою дуже відособлений регіон в політичному плані. Головну роль тут завжди відігравали місцеві політичні рухи. Якщо ж хтось із регіональних політиків і вливався в загальнонаціональний політичний проект, то шукав він там лише організаційну та фінансову підтримку, при цьому завжди залишаючись відносно незалежним.
Центральна влада завжди прагнула взяти фінансовий і політичний контроль над місцевими елітами Закарпаття. Щоправда, якщо раніше влада вибудувати свої позиції в регіонах шляхом "договорняків", то зараз у діло пішли більш серйозні методи. Як бачимо, зараз під потужний тиск силовиків потрапили уже два серйозні політичні групи Закарпаття – Балоги і Ланьо.
Як бачимо, загальна тенденція щодо міських голів, про яку уже писав Regionews зберігається. Представники місцевого самоврядування перебувають під прискіпливим поглядом підконтрольних Банковій правоохоронців. І хоча, українські мери аж ніяк не святі і багато претензій до них цілком можуть бути виправданими, уся ця тенденція має один великий ризик – місцеве самоврядування в країні стає все менш незалежним, що в перспективі нічого позитивного Україні не віщує.
Читайте також: Небезпечна тенденція для мерів. Чому очільників великих міст пачками знімають за звинуваченням у корупції?
Обшуки у мера Мукачева: Чи втратить клан Балог свій вплив на Закарпатті?