Ракети. Ще навесні були вичерпані старі запаси, після чого перейшли в режим "скільки виробили, стільки й запустили". За моїми прикидками, нагадаю, вони можуть виробляти 90-100 ракет Калібр і Х-101 на місяць, які зазвичай є основою масових атак.
Боєприпаси. Якщо старі запаси не вичерпані, то близькі до цього. Зараз рашисти вистрілюють у рази менше, ніж рік тому. Тобто входять у той самий режим, коли вогневі можливості впираються в стелю виробництва.
Танки. Судячи з "документів Джека Тейшейри", на кінець лютого у РФ було трохи менше тисячі робочих танків. А з аналітичних звітів випливає, що вони можуть виробляти і відновлювати із запасів 80-90 танків на місяць. При цьому втрачають десь 150. Тобто щомісяця танків на фронті стає менше на якусь кількість десятків. Рівно як із ракетами і боєприпасами, не буде такого, що все закінчиться, але ситуація постійно погіршується.
У решту бронетехніки не вникав. Ймовірно, там те саме, що і з танками.
Літаки і вертольоти. Їх дохрена. Швидше закінчаться кваліфіковані пілоти, ніж вони.
ППО і артсистем теж багато. Але розпочаті в травні артоцид і випилювання ППО проводять не даремно. Коли щось знищується, воно не автоматом замінюється на нове. Заміну потрібно привезти й облаштувати. І цей часовий розрив створює вікна можливостей для наших військ.
Підсумовуючи: демілітаризація РФ триває, але навряд чи вона відіграє основну роль у найближчі місяці.
Руйнування логістики дуже важливе для ситуації на півдні. Так, це не херсонське правобережжя, при звільненні якого потрібно було роздовбати три мости через Дніпро, тут завдання складніше. Повністю перерубати логістику не вийде, але максимально її погіршити – цілком. Укупі зі знищенням складів і баз, це відіграє найважливішу роль.
Наскільки я зрозумів зі слів військових аналітиків, на його знищення покладається головна надія.
Додам, що на нашу користь грають російські вибори. "Єдиний день голосування" 10 вересня і вибори президента в березні 2024 року. Так, це ритуальні події, а не справжня демократія, але, як і належить ритуалу, вони повинні проходити в урочистій обстановці.
На практиці це означає, що нової хвилі мобілізації до середини вересня не буде. Перед виборами президента теж остерігатимуться.
Ще один значущий фактор – традиційне російське бюрократичне окозамилювання. Нагору намагаються доповідати хороші новини. Один їхній ефект ви можете бачити в екстремально неадекватних зведеннях Конашенкова про втрати ЗСУ. Інший – у доповідях Путіну про стан російських військ, де все набагато краще, ніж є насправді.
Тому начальство в Кремлі думає, що резервів ще багато, до мобілізації дотягнуть, а на ділі для закриття дірок у Запорізькій області перекидаються війська з Херсонської, їм натомість надсилають тилові мобіки, і потім виявляється, що лівий берег дедалі більш досяжний для наших ДРГ.
У підсумку найбільша інтрига – чи достатньою мірою найближчими тижнями на першій лінії оборони вб'ються боєздатні російські підрозділи (міни і траншеї без підготовлених людей воюють погано). Якщо так, восени стане можливий більш значущий прогрес зі звільнення територій.
Звісно, величезне значення має і стан наших військ. Тому продовжуємо допомагати армії та віримо в краще.