За два дні (6-7 липня) президент Зеленський відвідав чотири країни – Болгарію, Чехію, Словаччину і Туреччину (візит до Туреччини завершився вже 8 липня). І це вже не в перший раз ми бачимо таку інтенсивну дипломатію з боку керівника української держави.
Нагадаю, що 8-9 лютого 2023 року ми вперше за час нинішньої великої війни побачили велике бліц-турне Президента Зеленського по європейських столицях. Тоді він відвідав Лондон, Париж і Брюссель. Після візиту Президента Зеленського до США в грудні 2022 року треба було активно попрацювати на європейському напрямі. Треба було подякувати нашим партнерам за політичне рішення щодо надання Україні сучасних західних танків і домовитись про нові напрями оборонної підтримки України. Зокрема, саме тоді починалася дипломатична боротьба України за надання нам літаків F-16. Також дуже важливою була пряма участь Президента України в засіданні Європейської Ради (саміту лідерів країн Євросоюзу і керівництва ЄС) в Брюсселі як наочна демонстрація якісно нового етапу європейської інтеграції України.
Друга така велика подорож Президента Зеленського по Європі відбулась у травні. 13-15 травня 2023 року Президент України відвідав за три дні Італію, Ватикан, Німеччину, Францію і Велику Британію. Спектр питань, які обговорювалися, був широким – від двосторонніх відносин до постачань зброї для України і питань європейської і євроатлантичної інтеграції України. На зустрічі з Папою Римським обговорювались перспективи мирного врегулювання війни між Росією і Україною і можливу участь Ватикану у миротворчому переговорному процесі. Але особливу увагу зверну на те, що Президент Зеленський відвідав чотири великі європейські країни, які є членами "Великої Сімки" (G-7).
Вже за декілька днів (20-21 травня) Президент України взяв участь у саміті "Великої Сімки" в Японії, а по дорозі відвідав Саудівську Аравію (19 травня), де виступив на саміті Ліги арабських держав. Нагадаю, що саме на саміті "Великої Сімки" в Японії було ухвалено і публічно заявлено політичне рішення про можливість надання Україні винищувачів F-16. Можна припустити, що європейське турне Президента Зеленського у травні 2023 року було прелюдією і дипломатичною підготовкою до результативної участі Президента України в саміті "Великої Сімки".
І от зараз ми знов побачили раптове і стрімке європейське турне керівника української держави. І знов напередодні важливого політичного саміту – саміту НАТО у Вільнюсі.
Є всі підстави робити висновки про новий формат і новий стиль зовнішньополітичної активності Президента Зеленського. Це раптові і стрімкі закордонні візити почергово у декілька країн в рамках однієї подорожі. Для умов війни і правил безпеки це оптимальний формат. До того ж це відповідає і політичному темпераменту Володимира Зеленського. Це своєрідні дипломатичні марш-кидки керівника української держави, його концентрована і максимально динамічна зовнішньополітична активність.
Як правило, ці зовнішньополітичні бліц-турне Президента Зеленського об’єднані і певними спільними завданнями. Традиційно і обов’язково це зброя і забезпечення потреб нашої оборони. Але цього разу йшлося також про просування наших інтересів напередодні Вільнюського саміту НАТО. Тому ці візити відбулися саме зараз. Вже очевидно, що прямого запрошення на вступ України до НАТО на Вільнюському саміті не буде. Це пов’язано і з невизначеністю перспектив нинішньої великої війни між Росією і Україною, а також з достатньо обережною позицією Білого дому в питанні процедури і темпів вступу України до НАТО. Змінити цю ситуацію напередодні саміту НАТО навряд можливо. Проте, ймовірно, мета Президента України в іншому – продемонструвати у Вільнюсі Президенту США достатньо масову підтримку членства України в НАТО серед країн-членів Північноатлантичного Альянсу, і вплинути на остаточні формулювання рішень саміту НАТО щодо України.
Судячи за попередньою інформацією, у Вільнюсі в рамках саміту НАТО відбудеться і перше засідання Ради Україна-НАТО. Це новий, якісно більш високий рівень інституційної взаємодії між Північноатлантичним Альянсом і Україною. Ще два роки тому ми б цьому дуже раділи. Зараз нам цього вже замало. Але цей майданчик треба використати в українських інтересах. І особиста присутність Президента Зеленського на саміті НАТО у Вільнюсі, як свідчить досвід, може вплинути і на позицію Президента США і, можливо, на рішення саміту Північноатлантичного Альянсу по Україні.