Таке рішення ухвалили під час Архієрейського Собору у середу, 24 травня, повідомляє RegioNews.
"Рішенням Архієрейського Собору помісної Української Православної Церкви під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія 24 травня 2023 року затверджено Постанову про календарне питання, в якій визначено перехід на новоюліанський календар з 1 вересня цього року", – йдеться у повідомленні ПЦУ на Facebook.
Водночас Собор вирішив зберегти за парафіями та монастирями, які цього бажають, право використовувати старий календар.
"Загальне вживання новоюліанського календаря, після затвердження цього рішення Помісним Собором, що скликається на 27 липня 2023 р., буде запроваджене з 1 вересня цього року, коли розпочинається новий церковний рік. Водночас парафії і монастирі, які бажають дотримуватися старого календаря, матимуть цю можливість – календарна реформа відбудеться без примусу, поступово і усвідомлено", – кажуть у ПЦУ.
Коли відзначатимуть свята
Віряни ПЦУ, починаючи з 1 вересня 2023 року, відзначатимуть:
Різдво Христове – 25 грудня замість 7 січня;
Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня замість 8 січня;
День преподобної Меланії (в народі Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня замість 13 січня;
Святого Василя Великого – 1 січня замість 14 січня;
Хрещення Господнє – 6 січня замість 19 січня;
Стрітення Господнє – 2 лютого замість 15 лютого;
Благовіщення Діви Марії – 25 березня замість 7 квітня;
Різдво Івана Хрестителя (у народі Івана Купала) – 24 червня замість 7 липня;
Преображення Господнє – 6 серпня замість 19 серпня;
Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня замість 28 серпня;
Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня замість 21 вересня;
Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня замість 14 жовтня.
Андрія Первозванного – 30 листопада замість 13 грудня;
Миколая Чудотворця – 6 грудня замість 19 грудня.
Святкування рухомого Великодня і прив'язаних до нього подій залишиться без змін. Трійцю святкуватимуть на 50-й день після Великодня.
Варто зазначити, що Українська греко-католицька церква також відзначатиме Великдень за старим стилем після затвердження нового календаря, що набуде чинності 1 вересня 2023.
Як заявив голова УГКЦ Блаженніший Святослав, календарна реформа церкви матиме два етапи. Перший крок передбачає перехід на новий стиль для нерухомих свят. Щодо святкування Пасхи, то єпископи "вирішили трохи зачекати".
При цьому предстоятель УГКЦ має сподівання, що питання єдиної дати Великодня для всіх християн може бути вирішене вже у 2025 році на 1700-річчя Нікейського собору.
Про новоюліанський календар
Даний календар — це вдосконалена форма юліанського календаря, яку у 1923 році розробив сербський астроном, професор математики та небесної механіки Мілутін Міланкович.
Того ж року у Вселенському патріархаті відбулися збори представників православних церков, на яких у рамках календарної реформи було вирішено запровадити календар Міланковича.
Новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським у період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року.
Головна особливість новоюліанського календаря: дати всіх неперехідних свят (Покрова Богородиці, Миколая Чудотворця, Хрещення Господнє та ін.) співпадають з григоріанським календарем, а дата Великодня – з юліанським.
Також новоюліанський є загальноцерковним календарем у Східно-католицьких церквах: Болгарська греко-католицька, Греко-візантійська, Румунська греко-католицька. З 1 вересня 2023 їм користуватиметься і Українська греко-католицька церква.
Історія переходу
Упродовж тривалого періоду український церковний календар залишався юліанським, хоча в часи УНР, а потім і з появою радянської влади в нашій країні, було запроваджено григоріанський календар для цивільного використання.
Церква ж не переходила на новий стиль, щоб з одного боку уникнути спільних свят із католиками, а з іншого – виступаючи проти комуністів.
Вже за сучасної незалежності великий вплив на території України багато років мала Російська православна церква (РПЦ) через УПЦ Московського патріархату. РПЦ використовує саме юліанський календар, а в тенденції щодо переходу на новий стиль вбачає нібито "окатоличення".
"Протягом попереднього часу оновлення календарної традиції було дискредитоване її зовнішнім нав’язуванням, примусом до відмови від православної та національної ідентичності. Спротив календарній реформі у межах колишнього СРСР був також частиною опору тоталітарній більшовицькій політиці," – пояснюють в ПЦУ.
У листопаді 2022 року на засіданні Священного Синоду під головуванням Предстоятеля створили Синодальну календарну комісію та призначили її очільника – ректора Київської православної богословської академії протоієрея Олександра Трофимлюка. Як тоді відзначали у ПЦУ, таке рішення продиктоване необхідністю впровадження календарної реформи.
Починаючи з грудня 2022 року парафії, які бажали святкувати Різдво за новим календарем (25 грудня), мали таку можливість офіційно за рішенням Православної церкви України.
У лютому 2023 відбувся Синод, який дозволив парафіям та монастирям за бажанням переходити на новоюліанський календар, повідомивши свого єпархіального архієрея. За умовою, якщо не менше двох третин членів відповідної громади підтримує новий стиль. На тому ж Синоді було прийнято рішення розглянути календарне питання для всієї церкви в травні цього року.
Чи підтримують реформу українці
Згідно з опитуванням групи "Рейтинг", проведеним у грудні минуло року, ідею перенести святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня підтримують 44% респондентів порівняно з 26% у грудні 2021 року. Не підтримують перенесення Різдва 31% опитаних. У 2021 році таких було 58%. 23% зазначили, що їм байдуже, 2% не змогли відповісти на це питання.
При цьому, 55% опитаних українців відзначають Різдво 7 січня, 25% роблять це двічі – 25 грудня і 7 січня, і лише 11% святкують Різдво 25 грудня.
Так само в кінці грудня були підбиті підсумки голосування по цьому питанню і у додатку "Дія". Як зазначили в Мінцифрі, у ньому взяли участь більше ніж 1,5 мільйона українців. Майже 60% хочуть святкувати Різдво 25 грудня, майже 25,5% - 7 січня, понад 12,5% в обидві дати.
Читайте також: Останнє богослужіння та новий намісник: як виселяли з Лаври Московський патріархат