Як пише RegioNews, у неділю, 2 квітня, у Хмельницькому у кафедральному соборі УПЦ МП представники священства побили українського військового.
Депутат Хмельницької облради Віктор Бурлик повідомив, що військовий, якого побили представники УПЦ МП, – Артур Ананьєв, який від початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт у складі 19 стрілецького батальйону. Він отримав контузію та черепно-мозкову травму.
Після ситуації з Лаврою боєць сам пішов у московський храм, щоб поставити питання: "Скільки людей ще має загинути, щоб ви перестали ходити в московський патріархат?"
Після цього священники накинулися на військового, за чим спостерігали парафіяни. Після цього військового затримала поліція за дрібне хуліганство.
Речниця Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Вікторія Тимощук у коментарі місцевому виданню vsim.ua зазначила, що під час богослужіння у Свято-Покровському Кафедральному соборі УПЦ 26-річний чоловік розпочав конфлікт зі священником.
"Чоловік під час проведення молитовної літургії скинув зі столу на підлогу книгу "Євангелія", вчинив словесний конфлікт відносно священника, який читав молитовну літургію. Свідки цієї події викликали працівників поліції. На даний час вирішується питання про притягнення громадянина, до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство - ред.)", - зазначили в поліції.
При цьому за фактом побиття військового слідчі також відкрили кримінальне провадження стосовно священника за ч. 2 статті 296 Кримінального кодексу (хуліганство).
Пізніше на інцидент відреагував мер Хмельницького Олександр Симчишин. Зокрема, він заявив, що Хмельницька міська рада збереться на позачергову сесію й позбавить УПЦ МП права на користування земельними ділянками в межах міста. Також, за його словами, депутати проситимуть ухвалити відповідне рішення районну та обласну раду. Також Симчишин закликав Верховну Раду ухвалити закон про заборону УПЦ МП.
Церква переходить під контроль ПЦУ
Місцеві жителі 2 квітня проголосували за перехід Свято-Покровського кафедрального собору від Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України.
На зборах біля церкви зареєструвалися 1 235 людей. Більшість із них проголосували за те, що приміщення повинне перейти під контроль ПЦУ.
Депутат Юрій Смаль, голова зборів з переходу церкви, заявив, що митрополит Хмельницький і Староконстянтинівський Антоній (Василь Фіалко) вже передав ключі від собору.
Комісія зайшла всередину храму й почала описувати майно. 3 квітня її представники віднесли документи про перереєстрацію собору в ОВА.
Після випровадження священників УПЦ МП у храмі вперше за останні десятиріччя провели молитву українською мовою. Також люди співали пісні, зокрема Гімн України.
Надалі церкву закриють. До Великодня за східним обрядом там не проводитимуть Богослужінь.
Помічнику священника оголошено підозру
Помічнику священника, який є одним з учасників бійки, 4 квітня оголосили про підозру за нанесення легких тілесних ушкоджень колишньому військовому.
Підозра вручена по кримінальному провадженні яке було відкрите за частиною першою статті 125 Кримінального Кодексу України.
"Кримінальне провадження за цією статтею відкривається тоді, коли є заява потерпілої сторони. Військовий вчора, третього квітня, написав заяву і на цій підставі було відкрите це кримінальне провадження і саме в рамках цього кримінального провадження працівнику собору оголошено про підозру", — сказала начальниця сектору комунікацій Головного управління Нацполіції Хмельницької області Інна Глега.
Санкція статі передбачає: штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року, додала Інна Глега.
Заборона УПЦ МП на території області
4 квітня відбулася позачергова сесія Хмельницької обласної ради. Її, за словами голови ради Віолети Лабазюк, було скликано у зв´язку з ганебними подіями 2 квітня в Свято-Покровському кафедральному соборі УПЦ (МП), де священники побили військового за його громадянську позицію. Тож рішення сесії стосувалися законності діяльності московського патріархату.
В засіданні взяли участь 47 депутатів. Депутати обласної ради одноголосно прийняли рішення "Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій на території Хмельницької області", яким заборонили діяльність Української Православної Церкви московського патріархату (офіційно зареєстрована як Київська митрополія Української православної церкви) на території Хмельницької області. Також цим рішенням запропоновано Президентові України визначити законопроєкт "Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій" як невідкладний – для його позачергового розгляду Верховною Радою України.
Окрім того, рекомендовано органам місцевого самоврядування Хмельницької області здійснити заходи з проведення інвентаризації земельних ділянок, що перебувають в користуванні Української Православної Церкви (московського патріархату) з подальшим припиненням права користування на такі земельні ділянки шляхом прийняття відповідних рішень.
Більшістю голосів депутати прийняли звернення депутатів Хмельницької обласної ради до Кабінету Міністрів України щодо припинення договорів оренди з релігійними організаціями, які не виконують вимог законів України.
УПЦ МП позбавили права на землі у Хмельницькому
Від 4 квітня усі релігійні установи Хмельницької громади, які належать до Української православної церкви московського патріархату, більше не можуть користуватися комунальною землею. Загалом УПЦ МП втратила право користуватися 13 ділянками. Цього права їх позбавили на позачерговій сесії міської ради.
Так, на сесії були присутні 38 депутатів міськради. Усі одноголосно підтримали пропозицію позбавити УПЦ МП права користуватися 13 земельними ділянками комунальної власності. Наприклад, одна з них розташована на вулиці Володимирській, 113. Саме там розташований Свято-Покровський кафедральний собор, який 2 квітня після побиття у ньому військового перейшов до Православної церкви України.
"Земля та храми належать громаді, а не московським попам. Тому в неділю люди чітко показали, що саме вони є власниками цього майна й вони визначатимуть, якою мовою їм молитися", - заявив Олександр Симчишин.
Він пояснив, що після позбавлення московського патріархату права користуватися комунальною землею міська рада здійснюватиме ті чи інші юридичні засоби реагування. Це пришвидшить перехід храмів до ПЦУ й священників, як думають про це, але ще вагаються. Після перереєстрації статутів цю землю нададуть релігійним громадам Православної церкви України.
На чиїй землі стоять храми московського патріархату
За словами Олександра Симчишина, свого часу в Хмельницькій громаді релігійним установам московського патріархату в користування виділили понад 20 земельних ділянок. Більшість з них є комунальними. Протягом минулого року міська рада позбавила УПЦ МП права користуватися трьома ділянками. Зокрема, на вулиці Панаса Мирного, 16/1 А, Інститутській, 6/Г та Юрія Руфа, 48 (колишня вулиця Чехова). Останні дві ділянки відвели під створення скверів. Натомість на вулиці Панаса Мирного, 16/1 А вирішили збудувати новий навчальний заклад.
"По цій ділянці є судовий позов. Релігійна організація самочинно почала будівництво й незаконно зняла ґрунт. Міська рада вже виграла суд першої інстанції. Сподіваюся, що ми також виграємо апеляцію й зможемо там у майбутньому збудувати навчальний заклад і створити ще один сквер, чого потребує мікрорайон Озерна", - зазначив міський голова.
Ще чотири ділянки разом з храмами торік перейшли до Православної церкви України. Решту комунальної землі депутати відібрали в московського патріархату 4 квітня.
Однак наразі шість ділянок, якими користується московський патріархат, перебувають у приватній власності. Відповідно міська влада немає права приймати будь-які рішення щодо них. Ще три релігійні споруди перебувають на землі, відведеній іншим юридичним особам. Зокрема, на території Хмельницької обласної лікарні та Міжрегіональної академії управління персоналом.
"Сподіваюся, що після оприлюднення цієї інформації приватним власникам, обласній лікарні та МАУПу, вистачить мужності та розуміння прийняти власні подібні рішення", - зауважив Олександр Симчишин.
Раніше повідомлялось, що Національна спілка журналістів заявила про масові порушення прав роботи журналістів біля Києво-Печерської Лаври, агресивну поведінку прибічників УПЦ МП та погрози у бік представників медіа.
2 квітня Шевченківський суд столиці обрав запобіжний захід колишньому наміснику Києво-Печерської лаври митрополиту Павлу Лебедю у вигляді двох місяців домашнього арешту.
31 березня представники УПЦ МП продовжили блокувати будівлі Києво-Печерської Лаври з метою не допустити у святиню комісію Міністерства культури, яка мала провести там інвентаризацію майна.
Нагадаємо, національний заповідник "Києво-Печерська лавра" не планує продовжувати оренду Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. Ченцям монастиря порадили залишити монастир до 29 березня. В УПЦ МП намагалися оскаржити рішення влади та подали позов до Господарського суду.