Ким насправді працює Олександр Шевченко (і скільки їх взагалі), де для Василя Вірастюка починається персональна країна мрій, як кандидати хочуть досягти миру на Донбасі і що таке мови проєвропейського спрямування. У цих та інших цікавинках із декларацій та передвиборчих програм висуванців до парламенту по виборчому округу №87, де вже завершилася реєстрація кандидатів, розбирався RegioNews суто в алфавітному порядку.
Країна мрії – тут, нерухомість – там
Василь Вірастюк логічно позиціонує себе як місцевий кандидат. Сам він з Івано-Франківська, на Прикарпатті у нього живе мама. Та й у передвиборчій програмі кандидат від "Слуги народу" заявляє: "Країна мрії для мене починається з Надвірної, з Яремчі". Але фішка в тому, що конкретно для Вірастюка і сім'ї країна мрій починається з інших місць – бо, згідно із декларацією, у нього і сім'ї немає нерухомості на Надвірнянщині. Сім квартир (дві – недобудовані) у Києві та передмісті, квартира у Івано-Франківську, чотири земельні ділянки неподалік Франківська, будинок там же… А от там, де стартує "країна мрії", – нічого.
Миру – мир! Деталі опустимо
Юрій Голіней, на відміну від свого колеги-стронгмена, себе не позиціонує, а насправді є представником місцевої громади, бо ж народився і живе на території Надвірнянського району. Кандидат від "Платформи громад" у своїй програмі робить ставку на традиційно популярні меседжі, які не треба пояснювати. Україноцентричний курс, вступ України до НАТО - все зрозуміло і без пояснень. А от фраза "Відновлення миру на території проведення ООС і повернення території під юрисдикцію державних органів України" потребує уточнень. Бо ж мир можна відновити і капітуляцією… Втім, пан Голіней і тут вирішив не деталізувати – певно, в стилі Зеленського-2019, щоб кожен побачив у цій ідеї щось своє.
Лінгвістичні інновації головного патріота
Тернопільський гість Руслан Дереворіз із повним правом може вважатися головним патріотом цих проміжних виборів. Бо ж він є членом політичної партії із претензійною назвою "Патріот". Хоча вона чомусь не стала висувати його кандидатом, тож "патріот" пішов самовисуванцем. А ще Дереворіз вигадав нове лінгвістичне формулювання. У своїй програмі він заявляє, що буде заохочувати "вивчення іноземних (проєвропейського спрямування) мов". Які конкретно мови має на увазі пан Дереворіз – невідомо, але формула цікава. Нею, наприклад, можна записати англійську та французьку в мови проафриканського спрямування, а іспанську – пропівденноамериканського.
Трансгендер чи криві руки?
Наступний кандидат може стати справжньою сенсацією. І все завдяки одній фразі – "готовий застосувати свої здібності та досвід у вирішенні конкретних проблем округу на загальнодержавному рівні". Погодьтеся, дивно звучить фраза, яка починається зі слова "готовий", у передвиборчій програмі Марії Михайлівни Жолоб. Тож тут два варіанти – або кандидат(ка) натякає на свою трансгендерність, або автор програми так скопіював чужий текст, що навіть не вичитав скопійоване. Хоча далі в програмі йдеться про "впровадження європейських стандартів, економічних та соціальних перетворень". Чим толерування трансгендерності – не європейські стандарти?
Гомер, Мільтон і Паніковський
На виборах президента-2010 всю країну шокував Василь Гуменюк. До речі, родом із Прикарпаття, а на території майбутнього 87-го округу в 1980-х навіть очолював Яремчу. Він змінив прізвище на Противсіх та зібрав аж 40 тисяч голосів. У 2014-му країну засипало дартами вейдерами, але головним псевдо тоді став Семен Семенченко – під такими оновленими паспортними даними увійшов до Ради під прапором "Самопомочі" Костянтин Гришин, знявши балаклаву комбата добробату "Донбас".
Є такий кандидат і на окрузі №87. Це - Маруся Звіробій-Біленька, яка колись була Оленою Самбул, потім стала Оленою Біленькою. З 2014-го ця людина, яка стала волонтером та військовослужбовцем, відома під позивним Маруся Звіробій. Але на виборах псевдоніми не балотуються, тож довелося пані Олені міняти паспортні дані. Цікаво виходить – у кримінальній справі щодо погроз президенту фігурує Олена Біленька, а на вибори йде уже Маруся Звіробій-Біленька. Українські політичні реалії…
Far far away
Старезну пісню групи Slade змусив згадати рекордсмен 87-го округу Руслан Зозуля. Він живе і працює у Білгороді-Дністровському, що на Одещині, і серед усіх кандидатів знаходиться якнайдалі від місця свого нинішнього балотування (877 кілометрів автодорогами). Як пан кандидат зумів з такої відстані побачити проблеми Надвірнянщини – бо ж у передвиборчій програмі бачимо аж п'ять конкретних і детальних пунктів розвитку округу – залишається загадкою. Втім, для задекларованого автомобіля Зозулі Mercedes G500 неповні 900 кілометрів – не відстань.
Ні Skynet!
Голова секретаріату партії "Свобода" Руслан Кошулинський активно веде передвиборчу агітацію на вулицях населених пунктів Прикарпаття, причому далеко не тільки на території округу, а і, наприклад, у обласному центрі. Рекламна продукція однопартійця мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа подарувала цим виборам прекрасний креатив у вигляді визначення Кошулинського, як "єдиного кандидата від людей". Зрозуміле бажання пана Руслана зіграти на струнах душ простих людей – але думки про боротьбу із рептилоїдами чи повстанням машин, як у "Термінаторі", нікуди не дінеш. А він ще й посилює ці підозри у передвиборчій програмі, заявляючи, що "Разом ми повернемо країну людям!", Make humans great again, одним словом. Або, як сказав би класик іншої доби, "Україна буде або людською, або не буде взагалі".
Радикал пенсійного віку
Найстарішим кандидатом на Надвірнящині в останній момент став столичний адвокат Іван Макар (1957 року народження). Але запам'ятається він не стільки своїм віком, скільки радикальною програмою. Радикальною навіть для молодих кандидатів, що вже казати про людей поважного віку. Наприклад, найвищим державним органом в Україні Макара стане Рада Громад. А ще парламент скоротять до 50 депутатів, суддів призначатимуть через ЗНО, люди отримають офіційно халявні гроші, штрафи будуть пропорційні доходам, ЗМІ володітимуть лише громадяни України. Ну і ООС у війну перейменувати – куди ж без цього.
Собі. А людям?
Самовисуванець Михайло Ноняк – єдиний із кандидатів на 87-му окрузі, хто задекларував зброю. Так, справжню зброю – рушницю Benelli Raffaello New Deluxe 12/76. Задекларована на дату купівлі у 2017 році ціна – 85,5 тисяч. Нині така рушниця на відповідних українських сайтах коштує більше 100 тисяч. Щоправда, у передвиборчій програмі такого озброєного висуванця немає жодного слова про дозвіл на зброю та самозахист для усіх громадян України. Хоча цю тему постійно піднімають різні громадські організації, навіть у Верховній Раді питання легалізації зброї мусується. А от кандидат із рушницею про це чомусь не подумав…
Як буде "зрада" угорською
Жителя Ужгорода Йосипа Резеша висунула у прикарпатському окрузі Партія угорців України. І це не випадковість, бо ж Резеш займає посаду радника голови ГО "Товариство угорської культури Закарпаття". І от цей цілком очевидно проугорський кандидат балотується у нардепи в регіоні, де угорців, згідно із всеукраїнським переписом-2001, усього близько ста осіб. Втім, як це не парадоксально, у передвиборчій програмі пана Йосипа немає жодного слова про угорську громаду. Тож одне з двох: або він зрадив своїх угорських побратимів, або, у випадку перемоги, він таки займеться проблемами Закарпаття та тамтешнього населення. Але тоді це буде зрада виборців 87-го округу. Проте у програмі угорського кандидата є одна цікава фраза – "задля розширення політичного плюралізму необхідно понизити прохідний бар’єр у Верховну Раду", яку можна розцінити як гру на користь своєї рідної партії. Адже за існуючих правил місце у Раді їй зовсім не світить.
На зміну фотографам
Не встигла Україна пережити період приходу до влади весільних фотографів та інших воістину народних обранців від "Слуги народу", як на окрузі №87 з'явився гідний їм конкурент. Щоправда, Сергій Сивачук працює сторожем лише за сумісництвом, а основною його роботою є керування народним аматорським драматичним колективом "Думка". З іншого боку, імовірно, саме така заглибленість у життя пересічних українців привнесла у програму члена "Нацкорпусу" думки про підтримку малого бізнесу, інвестиційний клімат і таке інше. А ще Сивачук обіцяє особисто захищати бізнесменів від тиску держави та бандитів. Дійсно, кому ж, як не сторожу, цим займатися.
ФОП "Буковель"
З Олександром Шевченком усе, в принципі, зрозуміло. Декларація у нього найбільша, найдовша і найбагатша – одних наручних годинників шість штук (один належить "особі, яка спільно проживає, але не перебуває у шлюбі"). Але цікавинка знайшлася і у нього. Бо спочатку на сайті ЦВК рід занять Шевченка був вказаний як "фізична особа – підприємець". Співзасновник найкрутішого в країні гірськолижного курорту "Буковель" – ФОП… Але пізніше все-таки з’явилася поправочка, що пан Олександр – директор із стратегічного розвитку та інвестицій ТОВ "ДОРОЖНЄ ПІДПРИЄМСТВО ПБС". Що ж, це якось солідніше для такого поважного персонажа.
Атака клонів
В останній день реєстрації до списку кандидатів долучилися два тезки вищезгаданого висуванця від партії "За майбутнє": електрозварник ручної зварки з Києва Олександр Петрович Шевченко та тимчасово безробітний Олександр Леонідович Шевченко (повний тезка буковельського стратега Шевченка) із села Дзвінкового, що на пристоличній Фастівщині. Звісно ж, безпартійні. Звісно ж, самовисуванці. Звісно ж, на окрузі їх ніхто не побачить (хоча ідея з провокаційними бігбордами від імені формально клона, а фактично конкурента в українських умовах досі не використовувалася, навіть трохи дивно). Цікаво, скільки цим везунчикам із "правильними" іменами та прізвищами заплатили? І чи Олександру Леонідовичу за стовідсоткове влучання дали більше, ніж просто Олександру Петровичу?
Референдуми. Перший пішов
Юрій Юрченко – що цікаво, адвокат – не забув згадати у своїй передвиборчій програмі про свіжопроголосований Верховною Радою закон про референдуми. Тож пропонує цей інструмент і для пенсійної реформи, і для відмови від співпраці з МВФ. От позаблоковий статус просуває просто так – без усіляких референдумів. Очевидно, розуміючи, що тут його ідея не знайде підтримки. А ще сам Юрченко, останній у списку кандидатів за алфавітом, чесно і прямо заявляє у своїй програмі: "Мені потрібна Україна!" Тож, як додає пан кандидат, "з Богом в добру путь усім нам". Тобто їм, виборцям 87-го округу. Яким потім жити із цим вибором і від нього очікувати (або ні) змін на краще.