Ще не встигли читачі RegioNews докладно ознайомитися із великим редакційним матеріалом під назвою "Хід Уманським. Як Єрмак, Тимошенко і Чернишов підставили Зеленського з "Великим будівництвом", що вийшов на нашому сайті 18 листопада, а вже того ж дня на електронну адресу редакції надійшов лист від адвоката об’єднання "Могильницький та партнери" Ольги Францевої з вимогою "спростувати недостовірну інформацію". Що ж, саме така реакція окремих героїв журналістських розслідувань трапляється в сучасних українських реаліях доволі часто. Та зазвичай сприймається суспільством і медійною спільнотою як відвертий тиск чиновників з "ображеною честю і гідністю" на відповідні ЗМІ та водночас як своєрідний "знак якості" професійної роботи таких журналістів.
Щоправда, адвокат Францева, яка вимагає "спростування шляхом видалення" (цю, м’яко кажучи, суперечливу вимогу розберемо нижче), не представляє інтереси жодної із зазначених у заголовку осіб – ані колишнього міністра фінансів Ігоря Уманського, ані чинного голову Офісу президента Андрія Єрмака та його заступника Кирила Тимошенка, ані чинного керівника Мінрегіону Олексія Чернишова. Її клієнт – згадуваний в статті колишній радник експрем’єра Олексія Гончарука та голови "Укравтодора" Олександра Кубракова Юрій Голик, чий нинішній статус координатора Національної програми "Велике будівництво" адвокат Францева, до речі, також оскаржує.
І це притому що Голик сам щодня постить у себе на сторінці в Facebook конкретні епізоди реалізації програми "Велике будівництво", виступаючи її фактичним хронікером і абсолютно не соромлячись розміщати власні фото під час відкриття того чи іншого дорожнього об'єкта. Та й всі провідні ЗМІ знають його саме як координатора "Великого будівництва" і ніяк інакше.
Тобто юристка намагається сперечатися із очевидним і до того ж вводить в правовий лексикон нові та революційні за змістом підходи, вимагаючи "спростувати недостовірну інформацію шляхом її видалення з вебсайту".
Адже всім, хто має хоча б найменший стосунок до медійної сфери, добре відомо, що від ЗМІ вимагають або спростування інформації, або видалення окремого її контенту. Відтак, схоже, що у пані Францевої банально ще не вистачає досвідченості в такого роду справах, але, мабуть, тисне інший досвід десятилітньої давності, коли основним видом її діяльності була роздрібна торгівля з лотків та на ринках у Горлівці Донецької області.
Але повернемось до конкретики претензій. Ось, власне, ті чотири пункти, які, на думку адвоката, "ганьблять честь, гідність і ділову репутацію Голика Юрія Юрійовича":
Отже, у всіх чотирьох пунктах фактично йдеться про оціночні судження. Тому доведеться нагадати прозаїчну як для більшості фахових правників істину - термін "оціночні судження" визначено статтею 30 Закону України "Про інформацію", згідно з якою оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема, з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (наприклад, вживання гіпербол, алегорії, сатири). І, що найголовніше - оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Ця норма більш ніж чітко виписана в цьому законі.
Втім, це – лише "квіточки". А "ягідки" в тому, що адвокат Голика сама чорним по білому називає свого клієнта "злочинцем". Приведемо пряму цитату з її листа: "У читача створюється чітке враження про те, що Голик Ю.Ю. являється злочинцем, який отримує неправомірну вигоду від невстановлених ociб". А далі – взагалі незрозуміле посилання на конкретне рішення ЄСПЛ 2007 року.
Зі свого боку чітко зазначимо: ми жодного разу в своїй статті не брали на себе роль ані правоохоронців, ані суду. Нагадаємо лише останній може визнавати когось злочинцем. Аналізуючи перипетії гучного на всю Україну скандалу із публічними звинувачуваннями Уманського фактично на адресу інших високопосадовців, що є, само собою, суспільно важливою інформацією, в редакційному матеріалі RegioNews було зазначено наступне: "І хоча в ОП спростовують звинувачення Уманського, інформація про те, що "картель" може заносити відсоток від тендерів людям, що відповідають за "Велике будівництво", потребує перевірки правоохоронців і антикорупціонерів". А ось про чиїсь враження, що хтось злочинець, навіть якщо вони виникли у адвоката одного із героїв нашого журналістського розслідування, ми відповідальності вже точно не несемо.
Втім, у нас, як, певно, і у багатьох наших читачів, виникає логічне запитання: а що це взагалі за адвокатське об’єднання "Могильницький та партнери", яке не гребує здійсненням такого неприкритого тиску на медіа? Визнаємо, результат відповідних пошуків приголомшив всю редакцію – виявляється, що ті, хто тепер надають правову допомогу Юрію Голику, мають в Україні унікальну репутацію захисників Януковича та знакових адептів "русского мира".
Ось лише найпоказовіші пункти з цього портфоліо:
- представництво інтересів Сергія Аксьонова, Наталії Поклонської та Володимира Константинова у справі про державну зраду;
- адвокація інтересів Віктора Януковича у справах конфіскації його майна;
- захист інтересів Володимира Горбенка - капітана риболовецького судна "Норд" із Керчі, на якому після анексії Криму у 2014 році підняли російський прапор (судно затримали у берегів Запорізької області у 2018 році за порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території, капітану Горбенку оголосили підозру у вчиненні кримінального правопорушення за статтею "порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї", пізніше повідомили про ще одну підозру – "незаконне зайняття рибним промислом"; після того, як за Горбенка внесли заставу, він втік, а згодом знайшовся в Криму);
- оскарження дій Петра Порошенка щодо проведення переговорів з представниками Вселенського патріархату з метою надання Україні Томосу.
Ну а коротка біографія керуючого партнера цього адвокатського об’єднання Максима Могильницького взагалі говорить сама за себе. У 1999 році він закінчив економіко-правовий факультет Донецького національного університету за спеціальністю "правознавство". З 1997-го - слідчий прокуратури міста Єнакієве, помічник прокурора міста Торез, прокурор управління загального нагляду прокуратури Донецької області. З 2007-го по 2010-й рік працював суддею Донецького окружного адміністративного суду, з 2010-го - заступник начальника відділу управління нагляду за органами внутрішніх справ Генпрокуратури, заступник прокурора Києва. А вже у 2014 році став займатися адвокатською практикою, виступаючи засновником і керівником АТ "Могильницький та партнери".
На додаток, Могильницький постійно виступає спікером у чутливих для Росії темах, транслюючи свою думку на всіх можливих майданчиках. Ось три ключові приклади:
- стверджував, що рішення Мін'юсту скасувати право УПЦ МП користуватися Почаївської лаврою, є незаконним;
- написав петицію із закликом до Володимира Зеленського винести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо виконання рекомендацій Венеціанської комісії про усунення мовної дискримінації. Згідно з текстом петиції, особи, які спілкуються російською мовою, "піддаються дискримінації в сферах освіти, науки, ЗМІ";
- висловлював думку про те, що оскільки вбивства "Небесної сотні" відбулися в результаті придушення повстання, то, за законами Євросоюзу, такий захід повністю виправданий.
Тож навіть цей неповний перелік з послужного "русскомирского" списку адвокатської контори, яку найняв для "захисту честі, гідності і ділової репутації" Юрій Голик, відверто псує принаймні його, Голика, репутацію. Але він, схоже, мислить зовсім іншими категоріями, сприймаючи за ворога не країну-агресора та її посіпак, а українську пресу.