Візаві дніпровського градоначальника став затятий опонент, відомий місцевий політик та бізнесмен Загід Краснов, випередивши на пару десятих відсотка ще одного фаворита Олександра Вілкула. А ось щодо депутатського корпусу, то третину мандатів взяла філатівська "Пропозиція". І як з’ясував RegioNews, скласти більшість у сесійній залі мерській партії можуть допомогти несподівані, на перший погляд, союзники.
За даними Центрвиборчкому, у другий тур мерських перегонів у Дніпрі вийшли чинний очільник міста Борис Філатов (46,41% голосів) і Загід Краснов (13,15%). Не пройшли у "фінал" Олександр Вілкул (12,95%) та Сергій Нікітін від ОПЗЖ (9,15%). Примітно, що у першому турі на попередніх виборах міського голови Дніпра у 2015-му трійка лідерів була тією ж, але з іншими процентами: Вілкул - 37,9%, Філатов - 35,7%, Краснов - 12,4%.
Що спільного у Філатова з Красновим
Філатов і Краснов - відомі дніпровські політики та бізнесмени. Обидва на хвилях революцій були призначені заступниками голови Дніпропетровської облдержадміністрації. Щоправда, Краснов - після Помаранчевої революції, а Філатов – після Революції гідності. У обох з "друготурових" кандидатів на посаду мера - неоднозначні біографії. І Філатову, і Краснову приписують так звані "кримінальні періоди" накопичення капіталу. Що стосується політичного досвіду, то можна сказати, що у Загіда Геннадійовича він довший, а у Бориса Альбертовича - яскравіший.
Краснов – депутат Дніпровської міськради трьох скликань. У першу каденцію він очолював фракцію "Блок Лазаренка", згодом створив власний політпроєкт "Громадська сила". Кілька разів Краснов безуспішно балотувався у народні депутати та у мери Дніпра. Запам’ятався, зокрема, кількома політичними історіями, які пролунали на всю країну. Так, під прапорами "Блоку Лазаренка" Краснов як голова впливової земельної комісії став фігурантом гучних скандалів з земельними оборудками. Тоді він був настільки впевненим у контролі над мерією, що називав себе не інакше, ніж "директором міськради". Саме на той час ім’я Загіда Краснова часто звучало поряд з ім’ям тодішнього нардепа-"регіонала" Олега Царьова.
У 2010 році під час головування у місцевому штабі кандидата у президенти Сергія Тігіпка Краснов у рекламній передвиборчій кампанії так намагався підкреслити свою значимість, що значно "уронив" рейтинг кандидата у президенти. Звісно, співробітництво Тігіпка з Красновим на цьому перервалося. Пізніше у період розквіту влади Партії регіонів Загід Геннадійович тимчасово пішов у тінь після "реінкарнації" справи по ДТП за його участю кількарічної давнини. Тоді головою Дніпропетровської ОДА був Олександр Вілкул, і саме йому приписували публічний "наїзд" на Краснова, якого навіть тимчасово посадили за ґрати.
Офіційна ж політична біографія Філатова почалася з посади заступника голови Дніпропетровської ОДА у 2014 році, яку очолював Ігор Коломойський. Згодом Філатова обрали до Верховної Ради по одномандатному округу №27 у Дніпрі. Нардепом він висувався від політпроєкту "УКРОП", що нині вже зів’яв. Утім, після отримання перемоги у другому турі мерських виборів-2015 у Дніпрі, Борис Альбертович склав депутатські повноваження і взявся за кермо міста.
П’ять років тому з депутатським корпусом у нового очільника міста одразу не задалося: під час складання присяги звучали вигуки "Ганьба!", у сесійній залі не було кворуму. Проблем з формуванням депутатської більшості додавали депутати від найчисленнішої фракції "Опозиційний блок" та від "Громадської сили". Спробу "перевороту" за підтримки половини депутатів міськради тоді зробив Краснов, якого на виїзному засіданні у будівлі лояльної до Загіда Геннадійовича Амур-Нижньодніпровської райради у Дніпрі навіть оголосили секретарем міськради.
Кілька місяців робота Дніпровської міськради просувалася "зі скрипом". Настільки, що бюджет Дніпра-2016 був прийнятий аж навесні того року. Втім, після звільнення з-під арешту близького друга Філатова, успішного "переговорника" Геннадія Корбана ситуація з контролем над Дніпрорадою у Бориса Альбертовича стала налагоджуватися. Житловий комплекс "Амстердам", де мають житло друзі, навіть стали називати "другою мерією". Подейкують, що у цьому ЖК, який розташований у наймальовничішому місці у центрі Дніпра, навіть проводилися наради з міськими чиновниками. Що ж стосується Краснова, то він увійшов до "найпрестижнішої" комісії міськради - з питань етики, материнства, дитинства та партнерських стосунків.
Особливості "чорного піару"
Під кінець першої каденції мера Філатова він вже мав впевнену більшість міськради і міцний контроль над міським господарством. Цю слухняну роботу депутатського корпусу так званий тандем "Гени-Борі", вочевидь, мають намір продовжити. Але нинішній другий тур став такою собі прикрістю для цих двох друзів і партнерів. Ба більше - з таким незручним конкурентом, як Краснов.
Очевидно, що у разі виходу у другий тур Вілкула для Філатова була б закономірною риторика "не допустити реваншу "регіоналів" без прив’язки до міського господарства. На користь цієї версії говорить підкреслено поважні висловлювання Філатова у бік Олександра Юрійовича і відсутність передвиборчої критики. Важливо, що Вілкул-молодший останніми роками не був публічним у Дніпрі, активно Філатова також не критикував. І взагалі невідомо, з яких причин Олександр Вілкул вирішив балотуватися у дніпровські мери за таких великих ризиків вдруге програти вибори. За однією із конспірологічних теорій, такі домовленості були досягнуті між ним і діючим градоначальником в обмін на обіцянки післявиборчих "плюшок" у вигляді посад у комісіях і підрозділах міськради.
Натомість толерантність Філатова до затятого опонента Краснова не спостерігалася. У бік лідера "Громадської сили" під час виборчої кампанії йдуть нападки, за якими явно "стирчали вуха" штабу діючого мера. Так, у інформпросторі розганяються компрометуючі факти з біографії Краснова, на адресу сина Краснова звучали обвинувачення у намаганні порушити "день тиші", численна армія ботів атакує Краснова у соцмережах, а лояльні до міської влади ЗМІ "топлять" проти цього кандидата у мери.
Звичайно, Краснов не має такої потужної медіа-підтримки, однак намагається ці атаки обернути на свою користь. Як відомо, частина електорату завжди готова підтримати "ображених владою" кандидатів. На додачу - у Краснова значно менший відсоток відвертих противників, аніж у Філатова. Плюс у разі, якщо хвиля "чорного піару" проти Загіда Геннадійовича буде наростати, це може відкрити "ящик Пандори" з потоком компромату вже на Філатова. Ще одним козирем опонента чинного мера є те, що секретарем міської ТВК є його давній соратник - Андрій Баско.
Фініш дніпровської коаліціади
Хто б не взяв перемогу у другому турі виборів мера Дніпра, склад депутатської більшості у міськраді з великою долею вірогідності можна вже спрогнозувати. Адже розстановка сил у сесійній залі вже визначена. За даними ЦВК, "Пропозиція" отримала 22 мандати (34,3%), "Опозиційна платформа - За життя" - 13 (20,3 %), "Слуга народу" - 9 (14 %), "Громадська сила" - 8 (12,5%), "Європейська солідарність" - 7 (10,9 %) і "Блок Вілкула "Українська перспектива" - 5 (7,8%).
Тож вага красновської "Громадської сили" у 8 "багнетів" не йде у порівняння з 22-ма у "Пропозиції". Під час цієї виборчої кампанії тільки ледачий не казав про лояльність місцевих ОПЗЖ і "ЄС" до Філатова. Можна навіть не брати до уваги чутки про спільні бізнес-інтереси Корбана і очільника обласної ОПЗЖ, першого номера списку цієї партії до міськради Геннадія Гуфмана (до речі, Гуфман у минулому скликанні Дніпровської міськради очолював комісію комунальної власності і встиг стати фігурантом низки гучних корупційних скандалів у Дніпрі). Список депутатів ОПЗЖ гучномовно свідчить, що вони не стануть в опозицію до міського голови, якщо/коли ним стане Філатов: майже половина з них - працівники підрозділів або закладів, що перебувають у підпорядкуванні Дніпроради.
Стриману лояльність до Філатова демонстрували й кандидати від "Євросолідарності". Слід пам’ятати, що дніпровська лідерка "ЄС" Тетяна Ричкова зайшла у Верховну Раду по мажоритарному округу №27 за публічної підтримки градоначальника. Це сталося після того, як він відмовився від мандата нардепа і очолив мерію Дніпра. Тим більше у Філатова і "порошенківців" - спільна риторика щодо "непрофесійності" команди президента Володимира Зеленського і представників провладної "Слуги народу". Тож інтриги із формуванням більшості, як у раді минулої каденції, навряд чи можна очікувати. А вже наприкінці року стануть наочними передвиборчі домовленості між штабами - з огляду на розподіл впливу фракцій міськради на комісії та департаменти.