У розпал пандемії мер Харкова Геннадій Кернес і бізнесмен Олександр Ярославський презентували "Експертно лабораторно-діагностичний центр інфекційних хвороб та санітарного захисту". Це було 14 квітня, а вже через два дні в Києві їм відвантажували зі складу першу партію лабораторного обладнання вартістю 15 млн грн. Геннадій Кернес повідомив у своєму Telegram-каналі, що це техніка американського виробника "ThermoFisher Scientific", світового лідера в області біотехнологій. Лабораторний комплекс дозволить не тільки визначити - хворий пацієнт, але і отримувати інформацію для розробки подальшого лікування. А ще – проводити наукові дослідження для боротьби з усіма типами коронавірусів. Для роботи в проекті вирішили залучити провідних вірусологів.
"Це ядро, навколо якого ми створимо вірусологічний центр світового рівня - експертний лабораторно-діагностичний центр інфекційних хвороб та санітарного захисту", - підкреслив Геннадій Кернес.
І все б нічого, але в Харкові вже існує потужна наукова база для боротьби з вірусами – Інститут мікробіології та імунології ім. В. Мечникова. Ця установа вже 133 роки розробляє вакцини і сироватки від сказу, анаеробних інфекцій, дифтерії, правця та грипу. Режимний об'єкт – одна колекція мікроорганізмів налічує понад 2000 штамів. Всі зразки зберігають у спеціальному сховищі у висушеному вигляді, кожен має свій паспорт, де значиться рік, місце виділення мікроорганізму і джерело, з якого виявили цей патоген. Чому можновладці і бізнесмени обійшли стороною цей потужний центр, і як скоро можна створити вакцину від коронавіруса на новітньому обладнанні, ми запитали у директора ДУ "Інститут мікробіології та імунології ім. В. Мечникова НАМН України", професора-мікробіолога Валерія Мінухіна.
Скільки сьогодні існує в Україні закладів, в яких можуть розробляти вакцини?
В Одесі практично припинив своє існування Український науково-дослідний протичумний інститут ім. В. Мечникова МОЗ України, створений у 1999 році на базі Одеського НДІ вірусології та епідеміології. Цей інститут перебуває в стадії реорганізації, причому не перший рік. Там зараз працює ліквідаційна комісія. Хоча у них була мікробіологічна лабораторія високого класу – це ж протичумний інститут. Ще був інститут мікробіології у Львові, але його приєднали до медуніверситету. У Києві є інститут мікробіології і вірусології ім. Заболотного, але там переважна більшість вчених займаються немедичними питаннями. Тобто, зараз у Харкові залишився єдиний діючий інститут медичної мікробіології в Україні. Він ще й найстаріший – працює з 1887 року.
"Мільйона на винахід вакцини не вистачить"
Коли постало питання вивчення коронавіруса і пошуку захисту від нього, до вас в інститут зверталися за професійною допомогою?
Ні, про нас не згадали. Згадали – це коли виділяють цільове фінансування або місцева, міська чи обласна влада допомагає залучити позабюджетні кошти. Я написав кілька листів, поки позитивної відповіді не має.
А ви плануєте вивчати цю інфекцію?
Ми бюджетна установа, у нас є планова тематика, якою ми займаємося. Її затверджують на президії Академії медичних наук і потім нам виділяють гроші. Вивчення коронавирусной інфекції у нас в плані (на 2020 рік – прим. ред.) не стояло. Але на наступний рік у нас є запланована тема – напруженість імунітету до коронавирусной інфекції та розробка рекомендацій для вакцинації людей з групи "ризику". Її заявив доктор медичних наук Андрій Волянський. Зараз ця тема не має фінансування. Якщо Кабмін, академія медичних наук України (АМНУ) дадуть нам кошти – буде добре, якщо ні, то будемо намагатися вивчати своїми силами, але вони не безрозмірні. Коли стоїть завдання побудувати будинок, але не дають ні цегли, ні цементу, а тільки зарплату робітникам – хіба побудують?
Було чимало щедрих меценатів, які обіцяли гроші за винахід вакцини від коронавіруса. Приміром, президент Володимир Зеленський обіцяв $ 1 млн. Знаючи фармацевтичну кухню, скільки коштує реальне винахід вакцини?
Хто зараз займається розробкою вакцин? Наприклад, інститут ім. Луї Пастера в Парижі. Він складається з 9 кластерів. І річний бюджет цього інституту – 400 млн євро, ще стільки ж дає держава. По розробці вакцин необхідна державна програма, яка має стикуватися з міжнародними вимогами, які пред'являють до вакцин. Це не приватна крамничка, де кожен робить, як хоче. А ми 25 років перебували в режимі недофінансування. Тому якщо ми хочемо, щоб Україна виробляла вакцини, це не може бути справою лише інституту, тільки НАМУ або тільки губернатора. Це повинна бути державна задача, і мільйона тут не вистачить. До речі, щоб в Уханьскому інституті вірусології створити національну лабораторію 4 рівня біобезпеки, знадобилося $44 млн.
Скільки потрібно коштів, щоб оновити ваш інститут, ваші лабораторії?
Щоб переобладнати лабораторії, потрібно 20 тис євро на 1м ². Площа середньої лабораторії в нашому інституті - 70-80 м ², а всього у нас 10 акредитованих лабораторій. От і рахуйте.
В нову лабораторію запросять вчених з Китаю
А скільки потрібно коштів, щоб створити новітню лабораторію з нуля? Кернес і Ярославський задумали відкрити цілий центр...
До лабораторії потрібні кадри. Ввімкнути апаратуру – ще не все. На ній потрібно працювати, результати необхідно аналізувати. Хто це буде робити? Щоб підготувати шофера потрібно 3-4 місяці. Підготувати мікробіолога, кандидата наук – це 7-8 років роботи, доктора наук – 10 років. Я абсолютно впевнений, що і паном Ярославським, і паном Кернесом рухають благі спонукання. Але чи не простіше було б відремонтувати у нас тут приміщення? Або побудувати у нас у дворі новий корпус, взяти наших співробітників, які по цій чи схожій тематиці захистили дисертацію?
Так, це явно буде і дешевше, і швидше...
Зараз я змушений 30% своїх співробітників відправити у відпустку за свій рахунок, щоб оплатити комунальні послуги? А в експертному центрі будуть з нуля готувати кадри або запрошувати фахівців, наприклад, з Китаю! По-моєму, простіше взяти вже підготовлених вчених з числа громадян України. Адже інститут Мечникова – це бренд, його знають у всьому світі. Наш колишній директор виїхав з Харкова до Москви і організував там інститут вірусології. Тут кузня кадрів більше 100 років.
Звідки взялося припущення, що створювати вакцину будуть китайські вчені?
Хтось же консультував меценатів перед купівлею обладнання. До нас вони не зверталися. А китайці перші від цього постраждали і вже мають досвід подолання цієї інфекції.
Ваші співробітники вивчали сімейство коронавірусів, адже це не нова інфекція?
Не нова, за оцінками фахівців, мікроорганізми існують на Землі від 3 до 7,5 млрд. І якось вижили, тому у них висока пристосовність до умов зовнішнього середовища. В нашому інституті в 1995 році тематику по коронавірусах очолювала доктор медичних наук, професор Людмила Панченко. Вона і зараз у нас трохи працює, передає досвід молодим вірусологам. Але те, що ми вивчали в 1995 році, не можна переносити на те, що відбувається сьогодні. Потрібно постійно моніторити ситуацію (з коронавірусом – прим. ред.), а не час від часу, коли надходить мільйон.
"Не видно грошей ні на приз, ні на грант"
Як у США та країнах ЄС спонсорують наукові розробки?
Коли на Заході виділяють якісь гранти, їх дають під вченого з конкретними досягненнями. У нього повинні бути публікації по даній темі в наукометричній базі Web of Science або у SciVerse Scopus. Цікавляться, який індекс цитування, який індекс Хірша (h-index) – наукометричний показник. І так окреслюють коло тих, кого запрошують взяти участь у конкурсі.
А як проводять конкурс?
Те, що будуть робити розробники, оцінюють незалежні фахівці. Причому роботу рецензують ті вчені, які в разі негативної оцінки гроші цих грантів все одно не отримають. До речі, обіцяний $1 млн – це приз або грант? Якщо приз, то де вченим взяти гроші на розробку вакцини? Якщо грант, то де оголошення про конкурс науково-дослідницьких робіт? Аналізуючи зміни, внесені Верховною Радою в Закон про держбюджет на 2020 рік, не видно ні грошей на приз, ні на грант.
Тобто, корисливого сенсу "різати" у європейських або американських учених своїх колег немає. Але ж у вас теж є цікаві розробки: вакцина від дифтерії, яка взагалі не допускає зараження, санитайзер на основі іонів срібла, який не викликає "звикання" у бактерій?
І якщо б якесь підприємство взяло наші напрацювання за вакцинним препаратам і почало виробництво – це був би вищий клас. Але до участі у міжнародних конкурсах країна повинна готуватися поступово – крім розробок важливо, яка є апаратура у центру. І тоді ми повернемося до числа світових лідерів, адже наш інститут раніше конкурував з інститутом Луї Пастера. Над цим потрібно працювати, тоді не потрібно буде масово закуповувати чужі тести. Оскільки коли ми масово закуповуємо їх, то витрачаємо власні золотовалютні резерви, підтримуючи виробництво і вчених іншої країни.