Квітень 2020 року у жителів України буде асоціюватися у майбутньому не тільки з карантином спричиненим пандемією, а ще й з однією з найбільших екологічних катастроф у країні – десятиденною пожежею в Чорнобильській зоні відчуження. Вогонь знищив 12 закинутих сіл і підійшов до сховища ядерних відходів
RegioNews дізнався про реальні масштаби трагедії та з’ясував у еколога Володимира Борейко чи слід українцям боятися радіації.
Що сталося?
За інформацією головного управління Національної поліції в Київській області, 4 квітня через навмисний підпал розгорілася пожежа, яка охопила 100 гектарів території, погіршила радіаційний фон і змусила евакуйовувати людей. Пожежу ліквідували 415 чоловік та 8 одиниць техніки. У спецоперації задіяли рятувальників із 15 областей України.
Ускладнював завдання рятувальникам сильний вітер, який провокував розростання пожежі. До того ж він переміщував небезпечні хмари з частками радіоактивного попелу на південь Київщини, в бік столиці.
Як розвивалися події
4 квітня у районі села Володимирівка Котовського лісництва перекинулася пожежа, яка поширилася на зону відчуження. На місце виїхала пожежна техніка лісових пожежних станцій ДСП "Північна Пуща”.
6 квітня вогнеборці ліквідовували два осередки пожеж загальною площею близько 25 гектарів. На місці загорання працювали 138 рятувальників та 32 одиниці техніки.
8 квітня вогонь охопив близько 3,5 тис. гектарів землі, повідомили у Регіональному Східноєвропейському центрі моніторингу пожеж.
12 квітня Державне агентство України з управління зоною відчуження інформувало про те, що рятувальники продовжують гасити вогонь поблизу сіл Чистогалівка та Лелів.
13 квітня вогнеборцям повідомили про третій осередок загоряння на території Чорнобильської зони. Пожежі присвоїли 5 надзвичайний ступінь небезпеки.
Того ж дня член громадської ради при Держагентстві з управління зоною відчуження Ярослав Ємельяненко повідомив, що ситуація з пожежею у Зоні ЧАЕС стала критичною. Вогонь дістався Прип’яті та знаходився у двох кілометрах від сховищ радіоактивних відходів "Підлісний”, де розташовані найбільш високоактивні радіаційні відходи всієї Чорнобильської зони, та від самої ЧАЕС.
14 квітня після дощу рятувальники продовжили гасити поодинокі вогнища загоряння та лісову підстилку, яка тліє. Того ж дня голова ДСНС Микола Чечоткін доповів президенту України Володимиру Зеленському про те, що напередодні після 16-ї години відбулося погіршення ситуації через шквальний вітер. Але наразі основне джерело займання ліквідовано. Рятувальникам вдалося не допустити перекидання вогню на військові склади боєприпасів, об’єкти "Укриття”, "Вектор”, розподільчу електростанцію ЧАЕС та сховище з радіоактивними відходами.
Хто винен?
Виконуюча обов'язки голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Катерина Павлова основними причинами загоряння вважає пожежу, яка перекинулася на територію зони відчуження з боку Древлянського заповідника в Житомирській області, коротке замикання ліній електропередач у зоні і навмисні підпали.
14 квітня речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко в ефірі hromadske заявив про те, що правоохоронці встановили двох чоловіків, причетних до підпалів у зоні ЧАЕС, та вже вручили їм повідомлення про підозру. Але у підозрюваних могли бути й спільники, на що вказують ряд доказів. Також він додав, що один із затриманих - це раніше судимий 27-річний житель села Рагівка, який пояснив, що задля забави в кількох місцях підпалив дикорослу траву.
Пізніше співробітники відділу поліції зони Чорнобильської АЕС разом із правоохоронцями Іванківського відділення поліції встановили палія, причетного до пожежі 13 квітня. Це 37-річний місцевий мешканець.
Чоловік вирішив позбутися сухої трави й сміття. Спалив їх у себе в дворі, а рештки багаття на візку вивіз за село й покинув. Коли побачив, як спалахнув сухостій, не викликав поліцію та рятувальників, а намагався впоратися з вогнем самостійно. Вітер перекинув полум'я на територію лісу у Зоні відчуження, де й виникла масштабна пожежа.
Палієві загрожує штраф від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на той самий термін.
Еколог Володимир Борейко про збитки від пожежі та її наслідки
Дощ природнім шляхом загасив залишки пожежі. Залишилися лише маленькі тліючі вогнища, які не становлять глобальної небезпеки. Якби не відбулося природного втручання в ситуацію, то пожежа б палала ще кілька тижнів, поки б на території не сконцентрували рекордну кількість техніки МНС, – розповів RegioNews Борейко.
"Основна причина пожежі – системна руйнація державного контролю. Так, працівники екологічної інспекції та МНС мають право виписувати штрафи. Але, щоб узгодити всі необхідні формальності, їм місяць часу треба. Це не можна назвати державним контролем" - говорить еколог.
Крім того, експерт вважає, що найбільше людям шкодить не радіоактивний попіл, а бензопірен. "Це речовина першого класу шкідливості, яка виділяється при горінні деревини разом із вуглекислим і чадним газами. Про реальну загрозу населенню від радіації зараз не можна говорити з точністю. Дозиметри, які доступні для пересічної людини, не дають уявлення про справжній стан небезпеки. Вони вимірюють лише альфа-частинки, тоді як для повної картини необхідно знати показники бета й гама забруднення" - стверджує Борейко.
Наразі у групі ризику - люди літнього віку, діти та дорослі, які мають слабкі легені чи онкозахворювання. Адже, за словами еколога, бензопірен - канцероген. "Найбільша небезпека зараз - для рятувальників, які безпосередньо були задіяні при гасінні пожежі, та мешканців Іванкова, Катюжанки, Лютіжа, Димера. Через карантинні обмеження люди позбавлені можливості дихати свіжим повітрям. У їх легенях осідають усі ті речовини, які потрапляють у зачинені квартири", – застерігає Борейко.
До того ж у вогні загинули багато видів тварин, які не змогли втікти: зайці, їжаки, птахи, що саме сиділи на гніздах. Точну кількість постраждалих тварин поки важко назвати.
Проте, вже зараз експерти називають точну цифру збитків, які загалом понесла держава. Це кілька десятків мільйонів гривень. Частково знищено "рудий ліс” - це близько 10 квадратних кілометрів дерев, прилеглих до Чорнобильської АЕС, які взяли на себе найбільшу частку викиду радіоактивного пилу під час вибуху реактора в 1986 році. Висока доза радіації пофарбувала їх у буро-червоний колір. Вщент вигоріли також 12 сіл – зокрема, Лелів, Копачів, Поліське та Грезля.
Відповідальність
До квітня 2020 року Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачали за підпал трави штраф у сумі від 170 до 340 гривень.
Відтепер за забруднення повітря доведеться заплатити від 3,6 до 61,2 тисячі грн. За знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу на порушника чекає штраф від 91,8 до 153 тисяч грн. За виникнення пожежі в лісі через порушення вимог пожежної безпеки доведеться платити зі своєї кишені від 1,5 до 15,3 тисяч грн. За самовільне випалювання рослинності або її залишків загрожує штраф у розмірі від 3 до 21,4 тисяч грн.
Український парламент також передбачив кримінальну відповідальність за підпали, які потягли за собою тяжкі наслідки. Зловмисникам загрожуватиме до 3 років позбавлення волі.
Чи можна уникнути подібної трагедії в майбутньому?
Посилення кримінальної відповідальності, просвітницька робота з місцевим населенням та обладнання потенційно небезпечних ділянок необхідною технікою у майбутньому може зарадити повторенню катастрофи 4 квітня, впевнений заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.
"Упевнений, що після масштабної пожежі в зоні ЧАЕС будуть вжиті зміни по комплексу інженерно-технічних заходів, спрямованих на запобігання масштабним пожежам. Це використання сучасних технологій з охорони лісу - наприклад, безпілотних літальних апаратів, обладнаних інфрачервоними камерами для своєчасної фіксації найменших загорянь”, - сказав Геращенко.