Достатньо використати реальний конфлікт, додати до нього неправдиву інформацію і приховати факти, які цю інформацію спростовують.
Саме це відбулося навколо рішення Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком УПА та Романа Шухевича.
Рішення викликало гостру реакцію в Польщі. Українське Міністерство закордонних справ також розкритикувало його, наголосивши, що воно було ухвалене на регіональному рівні, без консультацій із центральною владою та дипломатами, і шкодить зусиллям, спрямованим на історичне порозуміння між нашими країнами.
І тут починається найцікавіше.
Увечері 21 жовтня "Європейська правда" з посиланням на анонімне джерело в українському уряді повідомила, що Польща нібито призупинила передачу Україні великого пакета військової допомоги через рішення Львівської облради.
Зверніть увагу: йшлося про призупинення передачі конкретного пакета допомоги, а не про припинення польської військової підтримки України загалом.
Приблизно через годину польське видання Fakt звернулося до Міністерства національної оборони Польщі й отримало категоричне спростування. Речник міністерства Януш Сеймей заявив, що інформація про призупинення військової допомоги не відповідає дійсності.
Наступного ранку, 22 жовтня, заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик в ефірі телеканалу WP ще раз публічно спростував ці чутки.
Він наголосив, що Польща продовжує і продовжуватиме допомагати Україні, оскільки це відповідає національним інтересам самої Польщі.
Здавалося б, питання вичерпане. Є повідомлення анонімного джерела, є два офіційні спростування польської сторони.
Але для російської пропаганди все лише починалося.
Російський "Первый канал" повідомив своїм глядачам, що Польща скасувала передачу Україні великої партії військової допомоги через рішення Львівської облради.
Тобто росіяни не просто повторили непідтверджену інформацію. Вони її посилили. Повідомлення про призупинення конкретного пакета допомоги перетворилося на твердження про його скасування.
І найважливіше: на момент поширення російського сюжету польські посадовці вже офіційно спростували інформацію про призупинення допомоги. Але російське телебачення вирішило про це не згадувати.
Ось як працює дезінформація.
Спочатку виникає реальна суперечка між українцями та поляками щодо складних питань спільної історії.
Потім з'являється непідтверджене повідомлення, яке пов'язує цю суперечку з військовою допомогою Україні.
Далі російська пропаганда вибирає найбільш конфліктну частину повідомлення, подає її як доконаний факт і замовчує офіційні спростування.
У результаті українцям намагаються нав'язати думку, що Польща відмовляється допомагати Україні через історичні суперечки. А польській аудиторії — що відносини з Україною переживають кризу, яка вже впливає на військову співпрацю.
Є ще одна цікава обставина.
20 жовтня речник президента Польщі Кароля Навроцького Рафал Леськевич в ефірі Radio ZET заявив, що українські спецслужби мали б дослідити обставини ухвалення рішення Львівською обласною радою, оскільки воно, за його словами, має ознаки російської провокації.
Звичайно, сама така заява не є доказом російського втручання в ухвалення рішення. І немає підстав без доказів звинувачувати його ініціаторів у співпраці з Росією.
Але показово, що навіть представник президента Навроцького, який займає доволі жорстку позицію в історичних дискусіях з Україною, звернув увагу на можливість використання цього конфлікту Росією.
Тут важливо розуміти одну принципову річ.
Російській пропаганді зовсім не обов'язково організовувати сам конфлікт. Достатньо, щоб він виник. А далі його можна використати для інформаційної атаки.
Особливо коли йдеться про українсько-польські відносини, де питання історичної пам'яті залишаються болючими для обох суспільств.
Росія використовує ці суперечки не для встановлення історичної правди і тим більше не для захисту пам'яті українських чи польських жертв. Її мета — створити недовіру між нашими народами, послабити підтримку України та переконати суспільства обох країн, що стратегічне партнерство руйнується.
При цьому реальність може бути зовсім іншою. Як у цьому випадку, коли польське Міністерство оборони двічі спростувало інформацію про припинення допомоги, а російське телебачення все одно повідомило про її скасування.
Цей випадок докладно проаналізувало видання The Insider у матеріалі від 22 жовтня 2026 року.
Ми повинні пам'ятати: історичні суперечки між Україною та Польщею існують і потребують чесного діалогу. Але кожне неперевірене повідомлення, кожне необережне політичне рішення і кожна емоційна реакція можуть бути використані Росією для поглиблення цих суперечностей.
Історичні дискусії мають вести історики, суспільства та відповідальні політики. А журналісти повинні перевіряти інформацію, особливо коли вона стосується відносин із нашими найближчими союзниками.
Бо в цій історії найважливіше навіть не те, що російське телебачення збрехало. Воно робить це постійно.
Найважливіше те, наскільки легко реальна суперечка, доповнена одним непідтвердженим повідомленням, перетворюється на інструмент інформаційної війни.
І наскільки важливо не допомагати Росії поширювати цю брехню.