Зеленський міг би у відповідь сказати, що новий президент потрібен в першу чергу США. Але навіщо це говорити. Це і так всі знають.
Тому тут краще просто інтелігентно промовчати.
Трамп злий на Зеленського бо має ж він на когось бути злим, а сам на себе він не може. По-перше, тому що Трамп в очах Трампа ніколи не помиляється. А, по- друге, не можна ж сказати виборцям, що він помилився.
Трамп каже, що Зеленський хоче зробити погано всьому світу і американським фермерам, піднімаючи ціни на пальне. Дивне зізнання президента США який своїми незграбними діями в Ірані зробив боляче всьому світу і американським фермерам. Хоча він же сам тільки казав, що зростання вартості пального то невелика ціна. Заплутався. Буває.
Трамп хапається за соломинку угоди з Путіним, сподіваючись, що вербальні інтервенції вплинуть на ринок дизелю. Це ознака відчаю. Бо він знає, що республіканцям через його дії загрожує розгром в листопаді.
Чому соломинку? Бо обсяги, які теоретично може поставити Путін, ні на що не вплинуть. І ринок це знає. Тому буде дуже дивно, якщо на ринок справить враження ця вербальна інтервенція.
Нам від цього не легше, звісно. Але, з іншого боку, "це ж було вже".
І не варто дивуватись, що Трамп так легко розмінює нас на примарний шанс виправити ситуацію з дизелєм. Він би і маму свою рідну розміняв.
Звісно, сьогодні святкує Путін. Але це свято на його вулиці почалось півтора роки тому. І буде продовжуватись ще 2.5 роки.
Трамп забезпечує йому дуже високу ціну на нафту. Трамп послаблює підтримку України. Трамп наче Санта-клаус чи скоріш дід Мороз, бо хто там ще приходить на Валдаї.