Дискусії внутрішні можна вести. Навіть потрібно. Але те, що ми бачимо останніми днями – це не дискусії, а скоординована і цілеспрямована політична кампанія. Кампанія тих, хто хоче зайняти нішу "миротворців" і здатних до компромісу (рукопожатих для російського фюрера).
Ми вже це в новітній історії України бачили. Вони так само далекі від пасіонарної частини народу України як і кремлівські.
Ми хочемо миру не менше, ніж вони, але реального тривалого миру, а не цієї імітації, в умовах, коли ворог думає лише про подальше знищення українців.
Хвиля хайпу, яку вони першими пробують осідлати, спекулюючи на зрозумілих важких часах і настроях українців в умовах війни, накриє саме їх.
Лідерство – це не хайп. Це – зовсім інше: повести країну шляхом гідності, зміцнення і демонстрації, що більше шансів у ворогів немає! Саме так можна закінчити війну. А капітуляція – не наш шлях і немає для цього підстав. Дякуючи десяткам тисяч українців і українок, які віддали своє життя і продовжують героїчно тримати оборону.
Лише сила зупинить агресорів і війну, Прохання на колінах прийняти капітуляцію лише заохотить загарбників до подальших агресивних дій. Хіба це комусь ще не очевидно?!