Упродовж цього року українська економіка, через російські обстріли може втратити 10 мільярдів доларів, прогнозує міністр економіки Олександр Кравченко. Таку цифру він озвучив два тижні тому, але щодня російські удари по бізнесу лише наростають. І страждають підприємства, які за найбільших фантазіях складно прив’язати до військово-промислового комплексу. З серпня з особливою жорстокістю росіяни б’ють по Києву.
17 вересня уряд додав столицю й область до переліку територій із підвищеним ризиком. Підприємцям держава обіцяє полегшити отримання компенсацій за зруйнований бізнес, а ще вона розширила перелік майна, щодо якого може надаватися часткова компенсація. Підприємці нині проводять перемовини із державою та партнерами і збирають документи, аби хоча би частково компенсувати збитки.
Віктор Петрович показує склад, де його фірма "МТБ -Україна" зберігала велосипеди та інше спортивне обладнання. 8 вересня сюди прилетіла російська ракета. Усе згоріло за кілька годин. Збитки – на мільйони гривень. Його бізнесу – 30 років. Він сам з дитинства займався велоспортом, і його компанія одна з перших почала офіційно завозити в Україну всесвітньо відомі бренди велосипедів та обладнання для велоспорту. Каже, щастя, що хоббі співпало з роботою, та нині від товару, що стояв тут на стелажах по 4-6 метрів заввишки – лише зола та залишки, які нагадують фари, рами та те, що колись було колесами. Невеличка частина товару лишається у магазині, куди теж два роки тому прилетіло. Його бізнесмен відремонтував власним коштом. Тоді держава не компенсувала йому нічого.
"Поліція, яка попередньо оформлювала справу, сказала: "Ви ж нічого не отримаєте". Це була навіть не відповідь на моє питання, а просто констатація фактів, бо я хотів таке якесь формулювання у протоколі виправити. Тому я не знаю, що держава обіцяє, – каже Віктор. – Коли у нас постраждав магазин, то нам нічого не компенсували взагалі. Магазин – у житловому будинку. Постраждали всі мешканці. Їм хоч більш-менш якісь вікна зробили. Щось, можливо, відшкодували. Нам – взагалі нічого. Тому ми ні на що не розраховуємо від держави, на жаль".
24 вересня у Києві "прилетіло" також на виробництво компанії "ТК – Домашній Текстиль". Вона відома своїми подушками, ковдрами і пледами. Найбільше постраждав в’язальний цех, де виготовляли пледи. Там стояло новеньке обладнання, яке частково купували за гроші USAID – Агенції США з міжнародного розвитку, яку американський Президент Дональд Трамп кілька років як закрив. Нині компанія підраховує збитки, розбирає завали, починає працювати над перенесенням та розбудовою нових виробничих потужностей у регіонах України, адже відновити виробництво у столиці буде вкрай важко. Колись компанія об’єднала всі потужності під одним дахом. Це робило ціни більш конкурентними. Та війна внесла свої корективи.
У Фейсбуці засновник TK Group Олександр Соколовський написав: "Хочу подякувати всім нашим партнерам – клієнтам, постачальникам за підтримку і розуміння. Ми зробимо все, щоб їх не підвести і надалі виконувати усі взяті на себе зобовʼязання. Не хвилюйтесь – ми тримаємось і, як би не було важко і боляче, будемо жити і "робити своє". Головне – що є потужна і професійна команда, а це головний наш скарб та капітал".
Аби трохи полегшити життя бізнесу, уряд 17 вересня додав столицю й область до територій із підвищеним ризиком. А ще розширив перелік майна, за пошкодження та знищення якого можна отримати компенсацію. Тепер туди входить пальне, транспорт для його перевезення та резервуари для зберігання. А ще сільгосптехніка, вантажівки й причепи. Максимальну компенсацію страхової премії збільшили з 3 до 5 мільйонів гривень на рік для одного підприємства.
Мінекономіки повідомило про дві компенсаційні державні програми. Це пільгові кредити для середнього і великого бізнесу на розвиток і відновлення – їх видає Національна установа розвитку через уповноважені банки, а держава компенсує 5,5 відсоткових пунктів щороку. Це означає, що для бізнесу відсоткова ставка буде становити від 10 відсотків річних. А ще – компенсація збитків та страхування від воєнних ризиків. Цю програму адмініструє Експортно-кредитне агентство. Учасники програми можуть отримати компенсацію за завдані збитки на територіях підвищеного ризику, до яких тепер додали Київ і область – це до 30 мільйонів гривень.
Також для підприємств стало доступніше страхування від воєнних ризиків. Страхові тарифи за договорами страхування можуть складати від 4 до 15 відсотків від вартості застрахованого майна. Тепер держава компенсує частину страхового платежу за договорами страхування воєнних ризиків, знижуючи тариф до 1%, в межах 5 млн грн. Допомога держави тепер також стосується ринку пального ( у розширеному переліку додалось пальне, резервувари та транспорт для перевезення пального та інших вантажів ). Трохи видихнуть аграрії – їм коменсують спалену техніку. Також можна отримати компенсацію за знищенні приміщення. А от за товар – лише компенсуватимуть страхові платежі.
"Якщо, наприклад, у вас є склад, на якому є товар, то буде компенсовано лише вартість складу, вартість товару компенсовано не буде, – пояснює виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. – Це просто запобігання зловживанням, тому що дуже важко чітко оцінити скільки було товару на конкретному складі, скільки він коштував на момент прильоту. Ми розуміємо, що, на жаль, не весь бізнес, навіть на п'ятий рік війни, є достатньо відповідальним. Знаючи, як у нас багато бізнесів платять податки, оптимізують їх чи прямо ухиляються. На жаль. Ну, і так само ми знаємо, які у нас є посадовці теж недоброчесні. Тому уряд обмежився компенсацією лише вартості самих будівель, обладнання, того, що от прямо записано в балансі підприємства".
"На сьогодні тривають жорсткі дискусії щодо можливостей компенсації та виділення грошей на відбудову, тому що ідеального рішення, яке б влаштувало всіх, не існує, – каже перший віце-президент Торгово-промислової палати Михайло Непран. – На превеликий жаль, в бюджеті грошей нема для того, щоб просто компенсувати. Тому розглядається декілька варіантів. Є варіант, який підготувало Міністерство економіки, – створення спеціального фонду за рахунок підняття ПДВ на 1%. Звичайно, така історія, така пропозиція не зустріла схвалення, і більшість бізнесу абсолютно висловлюється проти. Крім того, навряд чи Верховна Рада за це проголосує".
Великі склади уже переміщують до умовно безпечніших регіонів. Замість мережевих супермаркетів в Україні розквітнуть невеликі магазини, вважають експерти. Бізнес шукає рішень самотужки, часто звертаючись до партнерів за кордоном. Адже зупинка бізнесу означає його смерть. А здаватися українці не збираються. Водночас, про скорочення частини офісних працівників з 1 листопада повідомила Fozzy Group. Її логістині центри регулярно атакують росіяни.