1. Енергетичне перемирʼя, якщо воно буде досягнуто і буде дотримано, означатиме, що в Путіна буде знято дві глобальні проблеми:
- черги на АЗС перестануть дратувати населення, а саме бензинова криза стала одним з головних драйверів антивоєнних настроїв;
- Кремль зможе вирішити енергетичну проблему Криму, Севастополя та потенційно Білгородськоі, Курської, Ростовської областей в цілому, та ряду точкових проблем по всій території Європейської частини РФ. Цей фактор (відсутність електрики та холод в цих регіонах), потенційно, міг стати одним з найболючіших для Путіна в найближчі місяці.
- При цьому, енергетичне перемирʼя має всі шанси зламати елітні ігри (перш за все керівника Роснафти Ігоря Сєчіна) по прибиранню до рук ряду активів і перш за все "дерибан Лукойлу".
2. Для України, в ідеалі, енергетичне перемирʼя означатиме, що ми житимемо зі світлом і теплом.
3. В той же час, енергетичне перемирʼя неможливе без повного розблокування Азовського та Чорного морів. А це вже не підходить Путіну, бо саме блокада портів ставить економіку України на межу колапсу. І удари по енергетиці - це лише додатковий, а не ключовий економічний удар, як це було 2025-26 рр.
4. Україну це теж не влаштовує, бо заборона ударів по танкерам при продовженні блокади портів Велиуоі Одеси є явно нерівноцінним обміном.
5. Можна не сумніватися, що , як мінімум, на початковому етапі, Путін виставить умову: Росія не бʼє по енергетичним обʼєктам, а Україна не бʼє по НПЗ, нафто- і газопервалці, енергетичним обʼєктам і по танкерному флоту. При цьому блокада портів Одеси виноситься за дужки. Як підсумок, поки ми дуже далекі від будь-яких домовленостей, а Путін грає в гру "зірвати переговори руками України.
Ну, а щодо петріотіа, то їх немає в тій кількості, яка нам потрібна. Нам щось дадуть, але значно менше ніж нам це потрібно.