Кожен по своєму курсу. Це закономірний процес, і я б тут навіть не шукав технологію (на що натякав Володимир Олександрович). Бо Федоров сьогодні – це по суті Зеленський вчора (у 2019-му). З інколи ідеалістичними уявленнями, що мало б відбутися завтра.
І те, що президент називає Федорова "маркетологом" – це ж не від теплоти душевної, це теж в певному сенсі "конкурс капітанів" з оглядкою на аибори, хоч поки що вони обидва перебувають на етапі "розминки".
Федоров теж говорить більше маніфестами, що можна розвернути у майбутньому як в плюс, так і в мінусову кампанію проти. "Служили два товарища". Не памʼятаю, про що фільм, але принцип саме в точку.
Вже вкотре можу повторитися: всі ці внутрішньополітичні тертя було б цікаво спостерігати, якби вони не відволікали від головного функціоналу і цих діючих юсіб, і людей, що залучені до процесу – бо нам треба вигравати війну, а не купувати попкорн на конкурс КВН-щиків. Встигнеться.
Ще один пункт, який мене непокоїть в обох політичних персонажах – чи дійсно вони розуміють реальність. Бо якщо так легковажно іронізувати, що у нас політичної кризи не існує, бо за Хмару проголосували конституційною більшістю, постає запитання: чи дійсно на Банковій не відчувають, в чому є небезпека для них же самих? Бо і в Януковича було "все спокійно". До певної межі. За якою почався Майдан.
Так само і з Федоровим. Можна скільки завгодно розповідати, що підрізали крила, але історія точно не пробачить, якщо буде профукано шанс отримати від Маска рішення щодо супутникових даних. Якщо це вдасться – взагалі не важливо, як називатиметься посада Федорова. Він опиниться в історії.
Насамкінець хочу сказати наступне: давайте вже закінчувати з цими "відфільтрованими зустрічами". Якщо є що сказати – виходьте і говоріть. І не тільки обраним журналістам – народу. Він має право почути.