Друга – там де йшлося про фортецю Бахмут, про Великий контрнаступ, походи на Белгород і Курську операцію – видалена цензурою. Не на часі…
Отже, які цілі має наш ворог, які завдання він вирішує зараз, і які в нього слабкі місця?..
Куди потрібно бити, щоб не втратити Україну в безкінечній війні на виснаження, "до переможного кінця", за яку так ратують наші нові збройові олігархи, прагнучи засвоїти до копійки всі 60 млрд західної фінансової допомоги на виробництво озброєння.
Головне, що треба памʼятати: ціль у росії одна – поглинання України, демонтаж української державності, асиміляція української нації. А ось завдання на різних етапах різні.
Після невдалого бліцкригу на початку війни, ворог відкотився за кордон в Київській, Чернігівській, Сумській областях, зробивши правильний висновок, що він їх не втримає. Частково нам вдалося вибити ворога з Харківщини і Херсонщини. Ворог сконцентрував свої зусилля на захваті Луганщини і Донеччини, як критично важливих для завершення першого етапу так званої СВО.
Путін планував завершити СВО (не війну) окупацією Донбаса ще наприкінці 2024 – на початку 2025, і так можливо, сталося б, якби напередодні, ще за часів Байдена, Конгрес США не заблокував військову допомогу Україні на півроку, а потім Трамп не переклав фінансовий тягар військової підтримки України на союзників.
У союзників запасів традиційних видів озброєння було не багато, та й в Штатах вони були майже вичерпані, але були гроші, і тоді вирішили давати гроші напряму Україні на виробництво (і купівлю) зброї.
Так зʼявилася так звана "данська модель", до якої потім долучилися інші країни. Так зʼявився, до речі, "Файєрпоінт", коли нікому раніше невідомої компанії одразу дали 320 млн доларів данських платників податків на початку 2024 року.
Фінансування союзниками виробництва зброї привело до різкого зростання обсягів виробництва дронів в Україні. А яку ще зброю ми можемо виробляти масово?.. Ну, хіба що броньовики на західних автомобільних шасі з використанням західної броні, та браковані мінометні міни. З дронами куди простіше: не потрібно дороге обладнання, не потрібні великі заводи, висококваліфіковані робітники – все збирається з китайських комплектуючих навіть "домогосподарками на кухні" ))
Насичення фронту ударними фпв-дронами, дронами-бомберами, розвідниками, створення спеціалізованих дронових підрозділів і СБС радикально змінило характер війни – традиційні види озброєння відійшли на другий план, деякі просто зникли з поля бою, характер війни змінився, і це зламало плани путіна по завершенню СВО – війна стала затяжною, високотехнологічною, а розвиток далекобійних дронів, масове виробництво і застосування таких дронів зробив війну війною на виснаження.
Згодом, еволюція засобів протиповітряної оборони – в нас дронів-перехоплювачів, у ворога – малих проти дронових ЗРК ("Панцир-СМД-Е") привела до появи реактивних дронів з більшою швидкістю, що ускладнює їх перехват дронами-перехоплювачами, і до збільшення виробництва балістичних ракет у ворога.
Крилаті ракети поступово втрачали за роки війни свою ефективність і повністю програли балістичним ракетам по критерію "вартість/можливість подолання ППО", і по вартості перехвату – збити крилату ракету або дрон можна достатньо дешевими і доступними засобами ППО, а ось для збиття балістики потрібні дефіцитні протиракети, вартість яких в кілька разів вища за саму балістику.
Підсумок третьої частини: війна радикально змінилася, і продовжує змінюватися. Змінився характер і спосіб підтримки союзниками України, що привело до зміни сьогоденних задач війни у противника (ціль не змінилася), і цілей війни у нашого військово-політичного керівництва.
Ніхто зараз не шукає миру.
Путіну вигідне затягування війни до повного виснаження України, руйнування економіки, зростання незадоволення серед населення, послаблення державності, і потрапляння України, вже як території, в залежність від москви.
Нашої правлячої еліті війна вигідна як інструмент збереження влади і спосіб заробляння небачених досі статків. Тому ми і чуємо від деяких наших відомих "зброярів", тісно повʼязаних з владою, що війна закінчиться "тільки під стінами Кремля", "повним демонтажем росії", тощо – тож, ніколи.
Прикро, коли на хід, характер, задачі і цілі війни впливають брудна політика і великі гроші. В таких умовах і виграти війну неможливо, і програти не можна, бо втратимо Україну.
Кінець третьої частини. Першу можна почитати за посиланням.