Зміна уряду під час війни: ризики для бюджету, євроінтеграції та підготовки до зими

Я не фанат нинішнього уряду й постійно критикую його (в коментарі написав, за що). Але кожна зміна уряду під час війни критично погано впливає на нашу спроможність. Навіть коли гірших міняють на кращих

Розглянемо два варіанти зміни уряду, бо інформація зсередини надто скупа.

1. Зміна лише прем'єра, всі інші залишаються на місцях. Тоді це просто зміна прем'єра, некомфортного для президента, на більш комфортного. Скоріше за все, новий прем'єр як управлінець буде сильнішим за попереднього. Але це все одно погано. Тому що це означає, що уряд як не був командою, здатною до спільної дії, так і не буде. Нинішній уряд точно не найгірший, хоча, звичайно, хотілося би, щоб в час такої важкої війни був не просто не найгірший, а найкращий. Але за багатьма ознаками нинішній уряд найгірший з точки зору внутрішньої взаємодії. Такі вади не можна полагодити зміною керівника.
2. Зміна не лише керівника, а й міністрів. Це був би шанс на якісне оновлення, правда, залежно від того, як добиратимуться нові міністри. Але все одно є вагомий недолік – після зміни керівників вся система на кілька місяців "зависає". А це дуже важливі кілька місяців. По-перше, бюджетний процес. По-друге, підготовка до зими, яка буде надзвичайно важкою. Не кажу вже про розриви, які виникнуть в процесах євроінтеграції та інших взаємодій з міжнародними партнерами, а це гроші на нашу оборону. Перестановки виправдані лише тоді, коли пов'язані з якісним оновленням уряду, не лише з точки зору фаховості міністрів, а й з точки зору їхньої взаємодії (командної роботи) в уряді та між урядом і парламентом.

Окремо зупинюся ще на двох найважливіших питаннях.

Коли керівник звільняє підлеглого, він пояснює причини. Це може бути непотрібно звільненому (хоча насправді важливо для його подальшої кар'єри), але це дуже потрібно тим, хто залишається і хто приходить. Що в нас вважається заслугою, а що провалом, як робити і як не робити, за що хвалять, за що сварять. Це найголовніша інформація для ефективності організації. Цього разу, як і раніше, ми не дочекаємося жодних пояснень.

Друге важливе питання, яке мені часто болить найбільше, – об'єднання й роз'єднання міністерств. Я про це писав багато разів, такі дії викликають параліч на пів року. Не треба нічого об'єднувати, але якщо вже об'єднали, не чіпайте. Не треба нічого роз'єднувати, але якщо вже роз'єднали, не чіпайте. Але якщо вже взялися до змін, то робіть їх правильно: поверніть все до нормального стану. Об'єднання економіки, екології та сільського господарства в одне супер міністерство (супер міністерства ніколи ефективно не працюють) було помилкою: економіка й екологія мають бути протиставлені й сперечатися, а агро є окремим найскладнішим треком переговорів по євроінтеграції. Якщо вже зібралися роз'єднувати те, що свого часу марно об'єднали, то хоча б робіть це так, щоб потім не довелося робити ще раз.

Нічого не буду писати про неконституційність процесу, про марнування чергового шансу подолати політичну кризу, про коротку лаву запасних і небажання залучати фахівців, про очікуваний тиск на парламент з метою вибити голоси за те, чого депутати не розуміють і їм не пояснили тощо. Про все це напишуть і без мене.

Коментар щодо критики уряду: Я критикував уряд передусім за слабку бюджетну політику (нецільову безадресну роздачу грошей тоді, коли їх не вистачає на головне) та слабку взаємодію з парламентом у питаннях євроінтеграції та інших міжнародних зобов'язань (через що у нас постійно зростають заборгованості по реформах).