Зеленський уперше прокоментував тему конфліктів ТЦК/цивільні.
Коментар виявився коротким:
"На мій погляд, історія дуже погана. І дуже погане ставлення до людей у військовій формі. Так не має бути".
Так нарешті верховний головнокомандувач і головний інфлюєнсер хоч щось сказав.
Бо коментарів не було ані тоді, коли тоді, коли ТЦК пакували минулоріч сина, який був єдиним опікуном паралізованого батька – то була дуже гучна історія. Ані коли люди із ТЦК ловили журналістів-розслідувачів по ТРЦ, коли виходили сюжети про багатіїв із СБУ. І звісно – коли в медіа знаходили чергового багатого начальника ТЦК, який став мільйонером за часи повномасштабного вторгнення.
Так само гарант мовчав, коли були напади цивільних на ТЦК з ножами, або десь група жінок відбивала з криками "неповнолітнього", який виявлявся 30-річним пацифістом, народженим не для війни.
Якщо ми говоримо про "кризу суспільної довіри до мобілізаційних процесів" то почалась вона дуже давно. Десь іще із вікопомної пресконференції осені 2023 року, коли Зеленський налякав люд, що Генштаб і Залужний хочуть мобілізувати 500 тисяч осіб. А ми проти, бо це ж цивільні, і взагалі обійдемось, бо на фронті людей вистачає.
Утім виявилось, що не вистачає, та й люди не залізні. І людей довелось мобілізувати, і навіть ті півмільйона, але робиться то через сраку, хаотично і як попало. Що породжує недовіру, градус напруги і ту саму кризу.
Насправді як би президент і подібні йому популісти не намагались позагравати з їх ще цивільними, аби рейтинги не впали – запит на безпеку нікуди не подінеться. І перший, хто запропонує рішення і буде в топах електоральних вподобань.
Тим паче – багато з тих, хто раніше хіба іграшковий пістолет тримав, у війську навчились володінню зброєю. У цих людей є запити, є образи і проблеми. І так, краще не мовчати і не робити вигляд, що цих людей не існує. Власне, тому президент і розродився цим десятком слів.
Читайте також: Катування та сексуальне насильство. Чому питання реформи ТЦК більше не можна відкладати