В ультралояльному експертному виданні "Россия в глобальной политике" днями вийшла стаття з саме такими тезами, і це, на мій погляд, важлива подія.
Важлива, тому що це видання – майданчик для спілкування російських експертів, котрі обслуговують владу. Багаторічний головний редактор – Федір Лук'янов, відома постать російського зовнішньополітичного істеблішменту, науковий директор Валдайського клубу. ("Наука" там відомо яка – як Росії завоювати світ).
Що тепер уже відкрито визнають ці найфаховіші імперці?
1. Війна йде між майже рівними противниками, і такі війни вкрай рідко приводять до повного знищення однієї зі сторін. Завдяки західній підтримці українські можливості приблизно дорівнюють російському військовому бюджету, а за людськими ресурсами сторони порівнянні – Росія за весь час провела лише одну хвилю мобілізації на триста тисяч.
Завдяки доступу до західного потенціалу Україна має перевагу в тактичній розвідці та зв'язку, а у застосуванні безпілотників сторони на порівнянному рівні.
2. РФ нездатна досягти своїх цілей у війні. Це центральне визнання. Мета "ліквідації антиросійського режиму" на сьогоднішньому етапі принципово недосяжна без повної військової окупації всієї країни на тривалий термін, що для Росії технічно неможливо. Будь-який майбутній український режим неминуче буде антиросійським і прозахідним, а сама Україна стає довгостроковою проблемою російської політики.
3. Видання майже глузує з внутрішньоросійських закликів до тотальної мобілізації, називаючи їх мріями. Констатують позиційний глухий кут, з якого немає ні тактичного, ні технічного виходу. Заклики "вдарити з усієї сили" порівнюють з катастрофічним наступом Нівеля 1917 року. Командувачів епохи позиційних криз автор іронічно згадує формулою "віслюки, що командували левами".
4. Попри тезу про нібито знищену економіку, прогноз – Україна продовжить утримувати фронт ще протягом низки років, і що немає підстав прогнозувати скоординовані протести чи обвал фронту в найближчому майбутньому.
5. Масовані російські удари (включно з ударами по енергетиці взимку, "вимороженням" тисяч будинків) не наближають Росію до перемоги. Тобто терор проти цивільної інфраструктури є стратегічно безрезультатний.
***
Ще раз підкреслю, що за характером згадане видання – не пропагандистський таблоїд, а майданчик російської зовнішньополітичної еліти, місце, де провладні експерти формулюють і обговорюють стратегію експансії Кремля. Але оскільки вони на 200% провладні, треба враховувати, що реальність набагато, набагато краще, ніж вони можуть прямо сказати у своїх матеріалах.
"Перемога" – це слово час уже повернути у наш лексикон.