Але що відбулось зараз? З одного боку, найбільший друг Трампа і Путіна в Європі, Орбан, пензлює до Ростова. Це не тільки забирає у них союзників, але й показує іншим, потенційним друзям Путіна і Трампа, що допомога не прийде. А у випадку з допомогою від США, у вигляді "прилетить раптом Венс на голубому вертольоті", то краще б не приходила.
Це має зворотній ефект. І орієнтуватися на США коли США мають виражену антиєвропейську політику шкідливо. Орієнтуватись на США коли дії Трампа суперечать уявленням європейців про адекватність – деструктивно. Таким чином, йти проти ЄС, проти Брюсселю, тепер буде не так популярно. А в Брюсселі є політична воля забирати російські активи.
З іншого боку, Трамп посварився з Мелоні. Прем'єр міністр Італії, на диво, при виборі між Папою Римським і президентом США обрала Папу Римського. Дивно, правда. А саме Мелоні представляла групу друзів Трампа у ЄС при розгляді проблеми заморожених активів. І просувала їх ідею, що це "не на часі". Вочевидь, тепер у Мелоні не буде на це часу і натхнення. Звісно, є мінус, що тепер Трампу може дзвонити тільки Рютте у моменти загострення. Але є і плюси.
Таким чином, відкривається вікно можливості повернутись до питання розгляду конфіскації заморожених російських активів. Тим більше, що через дії Трампа у Перський затоці Путін отримав додаткові десятки мільярдів доларів. А економіка ЄС перебуває під ударом через подорожчання енергоносіїв на тлі і так існуючого інфляційного тиску, що призводить до погіршення умов життя звичайних євопейців. Це ускладнює і буде ускладнювати використання грошей самихєвропейців. Але ж російські гроші – то зовсім інша історія.
Щоб змусити Путіна зупинитись, потрібно піднімати чек. Показати Путіну, що дорога нафта стратегічно нічого не змінює. Інакше він просто не буде мати мотивації вести перемовини по справжньому, а не вимагати капітуляції України. І російські активи завжди були найкращою відповіддю на питання "Як цей чек підняти".
Мова, звісно, має йти не про фінансування соціальних програм в Україні, а про збільшення витрат на армію, від зарплат ЗСУ, то закупівлі зброї. І до більш активного рекрутингу в іноземний легіон. Посилення технологічності української армії. Путін може латати діри в бюджеті завдяки допомозі Трампа, принаймні тимчасово. Але економіка Росії стагнує. І Путін не зможе підняти чек. Йому б за щастя фінансувати ті витрати, які вже є.
Не кажучи вже про те, що конфіскація цих активів стала б сильним ударом по іміджу Росії. Додатково переконуючи потенційних друзів Росії у Європі у тому, що не слід мати справу з Кремлем. Тим більше, Ростов не гумовий. Як і Рубльовка.