Про це пише інтернет-видання "Полтавщина", передає RegioNews.
Після багаторічного судового розгляду апеляційні скарги сторін були частково задоволені лише в частині уточнення конфіскації майна, тоді як основні строки ув'язнення залишилися без змін.
2 квітня колегія суддів поставила крапку в розгляді апеляцій на вирок Шевченківського районного суду м. Полтави у справі про події березня 2019 року. Тоді на вулиці Ветеринарній двоє чоловіків – Микола Кицько та Дмитро Дмитрієв – жорстоко побили підприємця та заволоділи його майном.
Апеляцію подали одразу три сторони. Захист засудженого Миколи Кицька наполягав на перекваліфікації дій із замаху на вбивство на "крадіжку" та "бійку", а також вимагав скасування вироку.
Потерпілі, у свою чергу, просили посилити покарання до довічного позбавлення волі, вважаючи 18 років ув'язнення недостатнім з огляду на тяжкість наслідків.
Прокурор просив уточнити вирок у частині конфіскації майна, щоб вона охоплювала весь обсяг призначеного покарання.
Микола Кицько в суді заявив, що події нібито були випадковою сутичкою, а метою було викрадення майна з гаражів, а не напад на людину. Він також стверджував, що потерпілий міг отримати частину травм за інших обставин.
Втім, суд відхилив ці доводи, зазначивши, що хронологія подій – від прибуття нападників до виклику швидкої допомоги – виключає участь сторонніх осіб.
Окремо суд звернув увагу на фізичну перевагу одного з обвинувачених, який є інструктором зі східних єдиноборств, що суперечило версії про "рівну бійку".
Доказами вини також стали сліди крові потерпілого на одязі нападників та в автомобілі, які суд визнав прямими доказами причетності до злочину.
Полтавський апеляційний суд частково задовольнив лише скаргу прокурора, уточнивши формулювання щодо конфіскації майна. В іншій частині вирок залишено без змін:
Потерпілий, який зазнав тяжких травм, має право на відшкодування збитків у розмірі майже 2 млн грн.
Окремо у матеріалах справи йдеться про невстановлену особу, яка могла надати нападникам інформацію про потерпілого та його майно. Роль так званих "навідників" у злочині залишається предметом окремого розслідування.
Нагадаємо, засновник наркокартелю "Хімпром" Єгор Буркін (Левченко) судиться із Зеленським через санкції. Його активи заблоковано, ведення торгівельної та будь-якої іншої діяльності на території України заборонено.
Раніше міжнародна група журналістів виявила в матеріалах російського слідства, як транспортував і реалізовував наркотики транснаціональний наркокартель "Хімпром", створений громадянином Росії Єгором Буркіним (Єгором Левченко), який встиг відзначитися і в Україні.
У 2014-му стартує активність "Хімпрому" в Україні. Тільки в Україні Єгор Буркін став Єгором Левченком (а за іншим паспортом ще й Артемом Єрмолаєвим), який займається благодійністю, інвестиціями у числені ІТ-проекти, харчове виробництво, криптовалюти та нерухомість. Українське слідство встановило, що всі ці інвестиційні бізнеси Левченка – звичайна схема відмивання коштів отриманих від наркоторгівлі. У 2019-му Україна оголосила Єгора Левченка в міжнародний розшук, оскільки він ще трьома роками раніше виїхав спочатку до Туреччини, а звідти до Мексики – очевидно відчувши увагу до себе українських правоохоронців.