Ми якось надто захопилися аналізом того, що каже Трамп і фактично втратили розуміння, що відбувається у нас під носом. Активізація російського сценарію на розкол ЄС триває – і, що найгірше, досить успішно. Причому, системно і крок за кроком. І я б сказав, що це робиться без особливих публічних заяв, якщо не брати елемент угорських виборів. Ця какафонія абсурду виходить уже за межі розумного.
Не можу сказати, що в Європі всі мислять однаково, підлаштовуючись під умови. Є винятки. Євродепутат від Латвії Ріхардс Колс, реагуючи на допис глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн про відбудову нафтопроводу "Дружба", пише так:
"Пік абсурду ЄС. Ми готуємося ремонтувати трубопровід, який сама ж Росія підірвала – щоб відновити постачання російської нафти, від якої ми нібито відмовляємося – для Угорщини, яка блокує €90 млрд допомоги Україні, яку ми фінансуємо… без Угорщини.
Якщо це не буде оплачено з заморожених російських активів – як це має бути і морально, і юридично – це вже за межами здорового глузду.
Ми субсидуємо агресора замість того, щоб змусити його платити за власні руйнування. Це клінічний мазохізм – співучасть у власному економічному самогубстві та задушенні України".
Тут в принципі додати нічого. Це дійсно виглядає повним божевіллям. Європа хоче платити за ремонт "Дружби", яку знищив агресор (який гарний символізм в назві!), щоб знову купувати в Росії ресурс, від якого на словах сама ж відмовляється. І робить це так "делікатно", щоб, не дай Боже, не образити тих, хто паралельно блокує допомогу Україні.
Найгірше в цьому всьому, що Росії тут навіть не треба особливо напружуватись. Досить просто трохи підігріти ці протиріччя медійно, розігнати через соцмережі - і далі вже механізм європейських рішень почне працювати всупереч елементарній логіці. Проти самої ж Європи.
Ми це вже неодноразово проходили. Але граблі вже лежать на землі. А європейська нога от-от на них наступить.