Ця війна затягується і посилюється, негативних наслідків стає все більше. Тому виникає закономірне запитання: що буде далі?
Для відповіді на це запитання в першу чергу треба враховувати наміри воюючих сторін.
Лідери США і Ізраїлю в перші дні своєї військової операції проти Ірану не приховували, що вони прагнуть зміни політичного режиму в Ірані. Хоча очевидно, що Трамп готовий співпрацювати і з оновленим іранським режимом, якщо він піде на поступки США (саме так сталося в Венесуелі). Зараз в США формулюють цілі своєї воєнної операції проти Ірану більш стримано і прагматично. Прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт 2-го березня назвала цілі операції "Епічна Лють". Серед них: знищення ракетного арсеналу Ірану та ВМС країни, блокування діяльності терористичних структур режиму і гарантія, що Іран ніколи не отримає ядерну зброю. Трамп вже натякав на готовність до переговорів з оновленим іранським керівництвом. Однак в Ірані відповіли відмовою.
Для нинішнього іранського керівництва ситуація зараз виглядає вкрай суперечливо. З раціональної точки зору (зокрема для порятунку існуючого в Ірані політичного режиму) було б правильно поступово повернутися до переговорів з США і домовлятися про припинення вогню і про певні компроміси щодо ядерної програми. Але навряд Іран погодиться на виконання всіх американських вимог. І для США компроміси з Іраном після того, що сталося, теж не виглядають прийнятними. Ще більше ускладнює ситуацію позиція фундаменталістського і войовничого крила іранського керівництва (головним чином це очільники "Корпусу вартових ісламської революції" і частина релігійної верхівки Ірану), яке наполягає на масштабній помсті американцям та їх союзникам за вбивство релігійного лідера Ірану Аятоли Хоменеї. Це установка на продовження і посилення війни, якою б самовбивчою не виглядала ця стратегія.
Спробуємо узагальнити основні сценарії подальшого розвитку і можливого завершення Другої Іранської війни.
1. Обмежена військова кампанія з "контрольованою деескалацією".
Можливий розвиток подій: Масштабні авіа- та ракетні удари США та Ізраїлю по об'єктах в Ірані. Іран відповідає повітряними обстрілами Ізраїлю та ряду сусідніх арабських держав (з поступовим ослабленням таких ударів внаслідок виснаження своїх ракетних запасів) та обмеженими атаками через своїх проксі (Ліван, Сирія, Ірак, Ємен), а також терористичними ударами проти США та Ізраїлю на території різних держав. Демонстративні, але обмежені спроби часткового закриття Ормузької протоки. Військова операція США та Ізраїлю триває максим три-чотири тижні.
Форма завершення війни: Неформальні або офіційні домовленості про припинення війни з подальшою угодою про припинення ядерної програми Ірану. Потенційно можливим є варіант з неформальною угодою про припинення вогню з обох сторін та відновленням переговорів щодо ядерної програми Ірану, але без остаточних домовленостей по ядерній програмі Ірану. У цьому випадку існує висока ймовірність, що через деякий час США та Ізраїль можуть повторити свій удар по Ірану.
Імовірність такого сценарію: На початку Другої Іранської війни цей сценарій вважався найімовірнішим. Але чим далі, тим більше сумнівів, що все обмежиться "контрольованою ескалацією" з подальшою "деескалацією". Навіть Президент Трамп визнає, що ця війна може затягнутися на чотири тижні. Ця війна вже виходить з під контролю і Вашингтону і Тегерану.
2. Затяжна війна з ескалацією у регіоні (Велика "Близькосхідна війна").
Можливий розвиток подій: США та Ізраїлю не вдається змусити Іран до переговорів у перші дні після початку своєї військової операції, тому удари по воєнній, адміністративній та промисловій інфраструктурі Ірану посилюються. Удари Ірану по Ізраїлю, американським базам на Близькому Сході та сусіднім арабським державам, союзним із США, продовжуються протягом досить тривалого часу. Відбуваються масштабні руйнування в Ірані, Ізраїлі та деяких арабських країнах Близького Сходу. Іранські проксі (Хезболла, хусити та інші) розгортають активні дії проти США та їх союзників по всьому Близькому Сході. Іран перекриває Ормузьку протоку. Відбувається різкий стрибок нафтових і газових цін на світових ринках. Також розгортається масована терористична війна Ірану та їх проксі проти США, Ізраїлю та всіх західних країн. Для США виникає необхідність хоча б точкових сухопутних операцій для розблокування Ормузької протоки, протидії хуситам, можливо і для деяких ударів по території Ірану. Ізраїль розпочинає військову операцію в Лівані проти Хезболли. США можуть розпочати економічну блокаду Ірану. Інтенсивна повітряна війна може затягнутися більш ніж на місяць (при обмежених повітряних ударах – на кілька місяців), а локальні воєнні дії – на багато місяців, в найгіршому варіанті – більш ніж на рік.
Форма завершення війни: У разі затягування війни з ініціативи посередників та міжнародних організацій розпочнуться переговори про її завершення, швидше за все у формі угоди про припинення вогню з поновленням переговорів щодо ядерної програми Ірану та обмеження озброєнь в регіоні.
Імовірність такого сценарію: Іран робить спробу реалізувати саме такий сценарій. Але за нинішнього політичного та, особливо, економічного стану іранського режиму його реалізація в повному обсязі і на тривалий час навряд чи можлива. США також не прагнуть затягування війни. Однак сценарій затяжної війни може реалізовуватись стихійно.
3. Зміна політичного режиму в Ірані.
Можливий розвиток подій: Ізраїлю та США вже в перший день своєї військової операції вдалося усунути верховного керівника Ірану – аятолу Хоменеї, а також значну частину військового та політичного керівництва Ірану. Але це не означає зміну режиму. Зміна політичного режиму Ірану можлива або в результаті масових акцій протесту у великих містах Ірану з одночасним переходом на бік протестуючих частини державного і військового керівництва Ірану, або якщо частина нинішніх політичних і військових керівників Ірану візьме владу в свої руки і відмовиться від теократичного режиму. Теоретично можна припустити, що можуть відбутися спроби точкових наземних операцій США та Ізраїлю для усунення військового та політичного керівництва Ірану та приведення до влади у Тегерані наслідного принца Реза Пахлаві або інших лояльних до США керівників. Однак для цього також буде потрібна підтримка хоча б частини державного апарату та силових структур Ірану.
Форма завершення війни: Нове керівництво Ірану піде на домовленості зі США, зокрема про відмову від ядерної програми.
Імовірність такого сценарію: Більшість експертів дуже скептично оцінюють можливість кардинальної зміни політичного режиму в Ірані. Для зміни режиму недостатньо усунення верховного релігійного керівника (його досить швидко замінять). Силовою основою режиму є "Корпус вартових ісламської революції". Без його знищення, значної руйнації чи внутрішньої трансформації, суттєві політичні зміни в Ірані навряд чи можливі. Наземна військова операція США в Ірані поки також є малоймовірною. Вона може призвести до тривалої війни на території Ірану. Судячи з різних ознак, Президент Трамп не схильний до такого сценарію. Більш вірогідним є сценарій часткової та поступової трансформації політичного режиму в Ірані з виникненням спочатку колективного керівництва, а потім поступового ослаблення теократичного режиму та поступового переходу до світської (нерелігійної) моделі правління. Однак є можливим і сценарій зосередження влади в руках керівників "Корпуса вартових ісламської революції", що означатиме продовження нинішньої війни зі США та Ізраїлем, або її поновлення через деякий час.
4. Неконтрольована внутрішньополітична криза в Ірані.
Можливий розвиток подій: У разі хоча б тимчасового виникнення вакууму центральної влади в Ірані (внаслідок точкового знищення її носіїв та дезорганізації систем державного управління) або її різкого ослаблення в результаті нинішніх подій, може виникнути розкол еліт, початися боротьба за владу (частина військового і політичного керівництва країни може спробувати усунути від влади "Корпус вартових ісламської революції"), у низці регіонів країни, у яких проживають етнічні меншини, можуть виникнути сепаратистські рухи (особливо, якщо американці будуть цьому допомагати). Потенційно це може призвести і до громадянської війни в Ірані, і до розколу Ірану на кілька нестабільних державних утворень.
Форма завершення війни: У разі виникнення такого розвитку подій США та Ізраїль можуть завершити свою військову операцію після припинення існування нинішнього ісламського режиму в Ірані і нейтралізації об'єктів іранської ядерної і ракетної програми, але для них може виникнути потреба точкового реагування на гострі конфліктні ситуації на території Ірану, або на продовження ударів по американських військових з частини території Ірану.
Імовірність такого сценарію: Такий сценарій потенційно можливий, але більшість експертів не вважають його найімовірнішим.
5. Глобальна ескалація (гібридна "Третя світова війна") .
Можливий розвиток подій: У конфлікт безпосередньо чи опосередковано втягуються провідні держави світу – Росія, Китай, Європейський Союз. Очевидно, що Росія і Китай не збираються воювати на боці Ірану. Вони це не робили і минулого року. Зараз вони хоча і засуджують дії США і Ізраїлю, але не йдуть далі цього. Саме тому не буде справжньої "Третьої світової війни", яка може загрожувати ядерним апокаліпсисом. У всякому разі, заради Ірану Росія і Китай не буть ризикувати власною безпекою. Але Росія і Китай можуть підтримувати Іран фінансово і зброєю, щоб не допустити повної перемоги США, затягнути цю війну і максимально ослабити Сполучені Штати. Тому йдеться про "гібридну "Третю світову війну". Також деякі експерти розглядають як частину такого сценарію атаку Китаю на Тайвань, поки США застрягли в Ірані.
Імовірність такого сценарію: відносно низька. Якщо він і буде реалізовуватись, то лише частково (фрагментарно) і в обмежених масштабах. Вже очевидно, що Іран не має союзників, які готові надати йому військову чи економічну допомогу в протистоянні США. Лише Північна Корея заявляє про готовність надання зброї Ірану, але зробити це можливо тільки через територію Росії. Росія може бути зацікавлена в затягуванні Другої Іранської війни для отримання надвисоких нафтових прибутків і для ослаблення США. Однак на пряму конфронтацію з Трампом Путін навряд піде. Це помітно і по публічних заявах і по діях російського керівництва. Будь яка пряма підтримка Ірану в нинішніх умовах буде розглядатись Трампом як прояв ворожнечі по відношенню до США і особисто до нього. І це може зруйнувати всі зусилля Путіна по налагодженню особистих добрих стосунків з Трампом. Для Росії також невигідно псувати добрі стосунки і з арабськими партнерами – Саудівською Аравією і ОАЕ. Щодо Китаю, то затягування Іранської війни створить великі проблеми для китайської економіки (перебої з постачанням нафти з Близького Сходу; різке зростання ціни на нафту; ризик глобальної рецесії, яка може спровокувати економічну кризу в КНР). Політично Китай зацікавлений в тому, щоб США не вийшли з Іранської війни переможцем, а економічний інтерес Китаю полягає у деескалації цього конфлікту. Щодо ризиків військової операції Китаю проти Тайваню, це питання залишається відкритим.
Висновки
Навряд буде реалізований в чистому і повному вигляді якийсь один з вищеназваних сценаріїв розвитку і можливого завершення Другої Іранської війни. Більш вірогідною виглядає можливість певного міксту (змішування) відразу декількох сценаріїв, в залежності від конкретних обставин подальшого розвитку цієї війни. І в цій війні не буде однозначного переможця. В разі затягування війни програють (хоча б частково) всі її учасники і пов'язані з ними сторони (якщо не в воєнному, то в політичному і, особливо, економічному сенсі). Найбільшої уваги заслуговує потенційний урок цієї війни: намагання досягти політичних цілей військовим шляхом не вирішує наявні проблеми, а створює нові, ще більш небезпечні виклики і негативні наслідки. Насправді, про це свідчить і російсько-українська війна. Але цю війну так і не вдалося припинити, а її уроки головні міжнародні гравці не вивчили належним чином. І на подальшу перспективу виникають нові запитання: чи повторить Сі Цзіньпін помилки Путіна і Трампа? І до чого призведе подальша руйнація міжнародного порядку і ставка на право сили замість сили права?