Опертися слід на заяву фахівця. 6 червня 2024 року гендиректор YASNO Сергій Коваленко у Facebook повідомив, що загальна оцінка споживання столиці складає (на той момент) 1050–1100 МВт.
При цьому Коваленко зазначив, що критична інфраструктура – це приблизно 25% від цього показника. Тобто ми можемо взяти оцінку в 300 мегават – скільки треба, щоб "влити" додатково в мережу, щоб гарантовано уникнути катастрофи.
***
Що можна уявити як базове рішення для енергогенерації? Це може бути півмегаватний дизельний генератор (на фото). Він споживає при повному навантаженні десь 200 літрів дизелю на годину. Він не залежить від газових труб, котрі треба проводити, він не залежить від газових родовищ чи сховищ, котрі легко уразити.
Півмегаватний формат – компактний, легко транспортується і відносно легко встановлюється, нагадує усім відомі кіоски.
Крім того, менша потужність – більша гнучкість у підключенні. Великим генераторам треба підводити потужніші лінії електропередач, і т.п.
Таких генераторів в стані б/в – тисячі по ЄС та інших країнах світу. Якщо розглядати контейнерні рішення, котрі потребують мінімального облаштування на місці, то ціна варіюється від 100 тисяч до 250 тисяч доларів (приблизно). Це – непоганий стан, достатній, щоб пропрацювати критичні зимові місяці, або ж взагалі нове обладнання.
Отже, неважко порахувати, що столиці б сильно допомогли 600 таких генераторів.
Насправді, частину з них можна замінити машинами мегаватної або навіть більшої потужності, котрі дадуть серйозний виграш по ціні.
600 таких генераторів реально знайти по Європі.
***
Скільки вартуватиме цей захід?
По-перше, самі генератори – це від 60 до 150 млн доларів. По-друге, їм треба дизель. Якщо уявімо, що їм треба пропрацювати на повній потужності 2 місяці (це малоймовірно, але нехай), то треба буде ще викласти від 40 млн доларів на дизель.
Що ж, це цілком доступна ціна для Києва. Суму 150 млн можна розділити на кілька років. В Європі 11 міст-мільйонників, знайти і надіслати фурами по кілька десятків таких машин – для них нескладно. Якщо нам треба обладнання на 150 млн, то це цілком реально, адже, за оцінками, в ЄС продається потужних генераторів такого плану десть на 3.7 млрд євро на рік, тобто наша потреба – 5% річного обороту.
Цифра у 150, навіть у 300 млн доларів для Києва – цілком підйомна. Особливо, враховуючи наявність допомоги (гранти, кредити) від західних країн, а також можливість розтермінування цих витрат на кілька років. До речі, це – гуманітарна тема, порятунок людей, тому на неї легше знайти кошти.
***
Звісно, за рамки тут винесено вартість і час на встановлення. А також багато інших, відомих і невідомих факторів у бюджеті цього проекту, як то персонал, охорона, безпека, логістика палива тощо. Тому – це ще не рецепт, це просто оцінка деяких статей витрат, котрі нам, я переконаний, варто було б уже розглянути як варіант.
PS. Як завжди, прошу не політизовувати мої роздуми. Час діяти, а не шукати винних.