Так президент прокоментував процес вибору нового очільника свого Офісу. І це окрім конспірологічних теорій відкриває нове поле для фантазій, ніби ми обираємо нового Папу і чекаємо білого диму над Банковою.
Процес вибору дійсно затягнувся, бо Зеленський жив в Офісі Єрмака, а не Єрмак працював в Офісі Зеленського. І від функціоналу нового керівника апарату, який йому наріже "начальник", буде зрозуміло, під яку функцію підбиралась людина.
Як мені інсайдять, в ході співбесід президенту відкрилось кілька неприємних моментів. Які його в окремих кандидатах суттєво насторожили. А саме – претензії підхопити електоральний багаж Зеленського, якщо той не йтиме на вибори. Прояв амбіцій в наші часи – не найкраща чеснота в уявленні першої особи. Зрештою, хіба за попередніх президентів було якось інакше? Хіба хтось із них вирощував собі "наступника"? Ні – зазвичай знову йшов сам.
Трамп, який вискочив з черговими коментарями про вибори, тільки підливає олії в багаття. Бо він же думає, що у Зеленського (з яким давно не склалася "хімія") – нуль шансів виграти. Але чи так думає діючий президент?
Ну, правда, маємо тут невелику загвоздку – ще не відомо, коли ті вибори будуть в принципі.
Але повернімося до Офісу. Не виключено, що якісь функціональні обовʼязки можуть бути покладені на абсолютно непомітного апаратчика. A нова система ухвалення рішень буде "переїде" за круглий стіл, де буде одразу 5-6 людей, кожен з яких представлятиме конкурентні середовища. Не скажу, що такий підхід виглядатиме системним, але, можливо, такий "колективний глава ОП" і краще, ніж одна особа з неконституційними повноваженнями "віце-президента".
Тінь Єрмака, до речі, досі ходить коридорами Банкової. Не буду здивований, якщо довгими зимовими вечорами Володимир Олександрович традиційно набирає його номер. Але це – його право, з ким спілкуватися.
Цікавить інше. Чи відчувають зараз в ОП, що перекидання відповідальності за справи Енергоатому та "міндічгейт" на Свириденко – не означає зовсім, що внутрішня політична криза всередині політику у нікуди не розсмокталася? Що в НАБУ і САП ще є багато годин плівок, які в будь-який момент можуть вистрілити? Що в парламенті після голосування за бюджет знову розброд і шатання?
Так, треба визнати, що президент достойно зараз змагається на міжнародному фронті. І за це йому великий респект. Але він все ще програє внутрішньо-політичний тил. Причому, сам собі. Бо логічні кроки продовження перезавантажень – вони ж просто лежать на поверхні.