Сценічно апелюють до Її Святості Конституції – тієї самої, яку вони поставили на паузу й пошматували своїм узурпаторством, ліквідувавши розділ про права й свободи Громадянина.
Америка обгрунтовано й підставово запитує: чи не краще вдовольнитися не дуже прийнятним фіналом війни – замість отримати через рік кратне погіршення? Наші не хочуть, хоча самі визнають негативний тренд війни. Ще й присоромлють кожного, хто дивиться на світ без зелено-рожевих лінз.
Америка здивовано перепитує: якщо ви самі підтверджуєте, що для проривних успіхів нема ні передумов, ні ресурсів – то навіщо ризикувати цілою країною заради романтичних мрій про недосяжне? Наші не хочуть відповідати, бо мають на підхваті заїжджену платівку про "справедливий мир", якого ніколи не буде.
Чим тупіший тупик – тим бурхливіша самовтеча в уявне.