Учорашня зустріч між американською та українською делегаціями, як мені розповідають, попри напружений фон загалом пройшла нормально.
Хіба що Віткофф постійно емоційно щось додавав в ході розмови, провокуючи на такі ж емоційні відповіді, тоді як Кушнер – зять Трампа – навпаки тримався дуже стримано і з більшістю проговорених нашою стороною тез погоджувався. Або пропонував відкласти для подальших обговорень. Рубіо доволі впевнено модерував дискусію. Тиску не було.
Віткофф постійно акцентував на "економічних вигодах для України" після закінчення війни. Але це ж не є секретом – що взяти з бізнесмена, у якого в очах тільки нулі, а в голові – бажання заробляти?
Рубіо ж більше говорив про політичні наслідки – от звідки й вийшла тема наших виборів. Антикорупційний скандал теж зачепили, але побіжно – після історій із "плівками" довга розмова на цю тему для американської сторони зараз не дуже зручна. А якщо справді з’являться ще нові, додаткові записи з Віткоффом, буде цікаво спостерігати, як Білий дім на це реагуватиме.
Загалом переговори виконали своє технічне завдання. Хоча питання щодо територій так і залишилося неузгодженим, а гарантії безпеки від США проговорені не до кінця, бо Штати не хочуть закріплених в "мирному плані" чітких зобовʼязань. Можливо, ці гарантії будуть винесені в окремий документ.
Головне – нас не відключають від можливостей закуповувати американську зброю і не обмежують в отриманні розвідданих.
Домовилися… домовлятися далі.
Після зустрічі Трамп уже заявив, що дедлайнів по мирній угоді більше нема. Тож чекаємо, що там путін знову "наспіває" Віткоффу – його вже завтра чекають у Москві.
Такі от пироги.