Коли країна втрачає щомісяця тисячі людей, території і купу майна, живе за рахунок партнерів, корупція стає державною зрадою.
І тут вже не допоможе ніякий "антикриз" від офісу президента. Всі ці пусті слова про довіру, якої давно немає, про щирість, якої ніколи не було, про президента, який "дуже принциповий".
Бо всі затримані і не затримані корупціонери – друзі президента, або друзі його друзів. А він нібито нічого про корупцію не знав.
Чому не знав, якщо він президент?.. Навіщо тоді СБУ, ДБР, державна охорона, які не попереджали президента?.. Чи попереджали?..
І навіщо такі друзі?.. Чому серед друзів президента так багато корупціонерів?.. Невже всіх цих друзів хтось президенту навʼязав, а не він сам собі їх обрав?.. Чому в мене немає таких друзів?..
Як то кажуть: скажи хто твій друг, і я скажу хто ти.
Все просто. Або президент знав – і тоді повинен нести відповідальність за законом як співучасник корупційних дій, або не знав – і тоді повинен нести відповідальність як неефективний, слабкий президент, який не може контролювати навіть найближче оточення, любих друзів.
Тож, відповідальність або кримінальна, або політична.
А ні якась там "спільна", яку чомусь повинні нести НАБУ, САП, опозиція, журналісти, і лідери західних країн, які "атакують президента".
Ніхто не атакує президента, крім самого президента.
І якщо так буде і далі, то президент президента зібʼє. Бо народ очікує від президента зовсім іншого.