Роздача по 1000 грн населенню — популістичний, марний хід, навіяний черговим привидом виборів навесні

Не буде ні виборів, ні миру, буде війна. Війна, під час якої ми маємо перебудувати країну. Якщо Президент цього не усвідомить, ми залишимось у часовій петлі, і рік повторюватиметься за роком до повної ерозії держави Україна

Чому так?
Бо маємо двоетапний парадокс:
1. Зеленський забезпечив базову стійкість, яка вберегла від розвалу державу під тиском агресора, провів невідкладні заходи, створив базис оборони та функціонування в умовах війни та перебудував міжнародну підтримку, НЕ прогнувся під дволикі вимоги як ворога, так і союзників багато разів. Зробив, як міг та умів. Але зробив. Отже, колапсу не трапилось.
2. Але наступний крок — перебудова країни, непрості НЕпопулістичні рішення, реформа армії, реалізація запиту на справедливість, очищення оточення, перезапуск ОП тощо. А він цих кроків не робить.
І тепер ми опинилися в справжній часовій петлі. Коли базис є, проте відбувається поступове виснаження всіх компенсаторних механізмів, як при тривалій хворобі, коли організм бореться проти агресивної бактеріальної інфекції, але з допомоги отримує малиновий чай і припарки замість антибіотиків та хірургічного вскриття нагноєнь.
1000 грн — беззмістовна витрата, припарка. Вкотре.
Треба:
- Перезапуск ОП з новим керівником і структурою війни.
- Посилення ролі Кабміну.
- Створення нової коаліції у ВРУ з перезапуском ряду ключових комітетів.
- Звільнення Сирського і реальна реформа війська.