Якщо Україна разом зі США й іншими партнерами хочуть підсилити переговорну позицію, необхідно застосовувати додаткові важелі й аргументи. Одним з них могло бути залучення приватних військових компаній (ПВК), насамперед – американських і британських.
Чому дискусія щодо цього фактично припинилася? Чому лежить "мертвим вантажем" проект Закону України про міжнародні оборонні компанії? Чому немає аналізу застосування подібного роду можливостей в поточному моментові війни й пропозицій Кабінету Міністрів саме в цій сфері? Судячи з свіжих "зимових ініціатив”, гроші ж з’явилися.
Ми розуміємо, що використання ПВК – не про пряме залучення до бойових дій, розуміємо, що тут треба чітко все визначити в нормативно-правовій базі і що це, насамперед, бізнес. Але навряд чи знайде обґрунтоване заперечення те, що швидке створення належних фортифікаційних споруд, логістична підтримка, охорона об’єктів, зокрема тих же родовищ корисних копалин (як там бізнес-угоди зі США?), могли би зменшити навантаження на Сили оборони України і до того ж дати чіткий сигнал російським загарбникам про присутність додаткових інтересів в Україні тих же США чи Великої Британії.
Так. Це навряд чи зараз зупинить агресора від продовження атак на цивільні об’єкти, в тому числі під охороною ПВК, але, як свідчить історія, в подібних ситуаціях наслідки завжди були. Так чи інакше.
Відчувається що британська, а можливо й американська сторона саме зараз можуть розглянути таку пропозицію.
Поки "охочі" стануть "рішучими" пройде багато часу, а нам потрібна підтримка та нові рішення ВЖЕ ЗАРАЗ! Залучення приватних військових кампанії – могло би бути одним з таких додаткових рішень.