Ну що, "великий корабель" уже на горизонті? Капітан Сі вийшов на палубу, Трамп кидає йому канат, а Путін знизу просить не забути про нього.
Тут аж кортить дати дослівну цитату Сі Цзіньпіня, морського капітана від геополітики перед зустріччю з Трампом: "В умовах вітрів, хвиль і викликів ми маємо дотримуватись правильного курсу, орієнтуватися у складному середовищі й забезпечити стабільне просування вперед великого корабля китайсько-американських відносин".
Отже, наступна зупинка – квітень. А це значить: час перестати стояти на березі з біноклем і підсісти у човен до Пекіна. Бо, здається, всередині вже давно сидить Росія, причому не в економ-класі. Треба терміново посилити нашу дипломатичну команду і намагатися потрапляти хоча б на аудієнції до 2-3 секретарів ЦК. Нам конче необхідно говорити з китайцями про підготовку до зустрічі з Трампом у квітні наступного року.
Судячи з усього, Білий дім хоче перекласти на Сі вирішення "путінського питання". Та проблема в тому, що Сі з Путіним підписали стратегічний шлюб на 30 років – без права дострокового розірвання. Але є нюанси:
І от тут ми, Україна, повинні зайти на місток переговорів. Нам потрібно сформулювати для Китаю нову пропозицію, яка компенсує ці ризики і одночасно дозволяє йому зберегти обличчя.
Що ми можемо запропонувати Китаю, щоб це виглядало красиво й вигідно?
Ходи на глобальній шахівниці знову мають безліч варіантів. Нам не можна бути тільки статистами. Бо якщо хтось і виводить великий корабель з бурі, то бажано, щоб ми хоча б стояли поруч на капітанському містку, а не махали з берега.