Створили Раду Підприємців при Офісі Президента для гасіння репутаційної пожежі. Якось загасили.
Вирішили ліквідувати незалежність НАБУ і САП, щоб вони більше нікого не турбували. Отримали реакцію вулиці і західних партнерів. Якось викрутилися, втратили довіру частини суспільства, західних партнерів і навіть власної фракції.
Тепер заарештували і посадили на два місяці екс-голову Укренерго Володимира Кудрицького. З хорошою репутацією серед західних партнерів і усім, з ким він працював. Спочатку звинувачували у тому, що вирубав забагато дерев для будівництва електромереж під час головування в Укренерго. Потім пішли у більш далеке минуле і знайшли... навіть не зрозуміло що, нічого не знайшли. Зрозуміло, що наполегливо копали у цьому напрямку. І зрозуміло, що це помста за субʼєктність і те, що наважився опонувати за часів керівництва Укренерго.
Це навіть не вибіркове правосуддя, це вибіркове кривосуддя.
А до цього були санкції проти одного з лідерів опозиції Петра Порошенка. Таке саме копання проти антикорупційного активіста Віталія Шабуніна. Нещодавно було позбавлення українського громадянства мера Одеси Геннадія Труханова – очевидним політичнім рішенням і це як раз був випадок вибіркового правосуддя (без оцінки його особистості і дій).
Це навіть не прихований тиск і цькування опонентів. Це відкрита декларація наміру правоохоронного і судового переслідування усіх, хто випадає з фавору, усіх, хто заважає, усіх, хто критикує і становить загрозу рейтингу популярності.
Простою мовою це оголошення війни усім, хто недостатньо лояльний.
Я багато разів казав і повторю, що президент Володимир Зеленський зробив багато для України на міжнародній арені для консолідації фінансової, політичної і військової підтримки України під час війни. Мало хто б знайшов в собі стільки емоційних і фізичних сил.
Але вдома внутрішня політика звелася до конспірологічного пошуку ворогів і відкату по усім напрямкам політичних і особистих свобод. Під час війни, коли країні потрібна єдність.
Дивно, що президент Зеленський, який прийшов до влади завдяки демократичним процедурам і інституціям, які зʼявилися в країні після 2014 року, тепер демонтує і перші і другі, і встановлює новий стандарт для своїх наступників.
І дивно, що Президент не усвідомлює, що авторитаризм, безальтернативність думок і правоохоронне переслідування інших це не те, за що Україна бореться багато років і не те, за що воює зараз. І сподіваюся не те, за що він воює разом з країною.