1. Ми можемо на 100% стверджувати, що Китай пообіцяв Путіну не змінювати правила торгівлі наступні кілька місяців. Простіше кажучи, Пекін не буде ускладнювати фінансові та логістичні ланцюжки. Але точно так само, як і до цього Пекін не буде продавати зброю Росії. Тут варто зазначити: правила торгівлі не змінюються і з Україною (нагадаю, що КНР наш найбільший торговий партнер і ключовий постачальник БПЛА).
2. З великою долею імовірності Китай пообіцяв РФ певний час викуповувати частину тієї нафти, яка мала йти в Індію. Простіше кажучи, падіння нафтової виручки Москви буде не 30, а 10-15%. Правда, в усьому цьому є два важливі нюанси:
а) Китай для Росії остаточно стає покупцем останньої надії і має можливість вимагати максимальних знижок, чого Москва справді боїться;
б) до останнього часу Китай, як нафтозалежна держава завжди дуже ретельно ставився до диверсифікації ї ніколи досі не дозволяв якомусь продавцю займати привілевійоване становище. Тому, існує вірогідність, що така "щедрість" буде тимчасовою. Або ж Росія змушена буде йти на уступку долі в нафтовидобутку і навіть транспортуванні. За будь-яких обставин – це пастка для РФ.
3. Майже непоміченим пройшло рішення ШОС про перший крок до створення воєнної надбудови цієї організації. Так було створено "Універсальний центр по протидії викликам та загрозам країн-учасників ШОС". Ні, це не військово-політичний союз і тим більше, не НАТО-2. Але це пробний шар в цьому напрямку. І що важливо, ця надбудова двома ногами заходить на територію і можливості ОДКБ. Це вагомий крок не лише по спробі створення в середньостроковому майбутньому свого воєнного союзу, але вже зараз - це удар по Росії і її амбіціям в центральній Азії.
4. Судячи з заяв Ушакова, Росія пробувала пропонувати Китаю створення китайсько-російсько-американських СП по роботі на арктичному шельфі та по логістиці на Північному морському шляху. Взагалі бути посередником в китайсько-американських переговорах – це золота мрія Кремля. Але ця ідея, схоже не отримала підтримки. Та й з точки зору логіки це складно поки собі уявити. Арктика – це величезні поклади рідкоземів і тут важко уявити китайсько-американські СП, а росіяни просто не мають технологій для розробки цих родовищ.
5. І наостанок я хотів би звернути увагу на надважливий факт: 3.09.2025 року, парадом в Пекіні Китай голосно заявив: я другий полюс світу і буду себе відповідно поводити. До цієї логічної заяви виявилися не готовими ні в Вашингтоні, ні в Європі. А Україна робить вигляд, що нічого не відбувається.