Це не в субординації справа. І не в побудові вертикальної структури армії, бо армія і є вертикальною структурою.
Це – відлуння сталінсько-жуковської концепції, де солдат трактується як безмовний, покірний, без власної думки анонім, який має сліпо виконувати наказ зверху, навіть якщо він абсурдний чи нереальний до виконання.
Згідно з більшовицькою доктриною, баби нарожають іще, відтак солдат має бути гвинтиком-виконавцем у руках видатних полководців, які за ценой не постоять, бо не їм платити цю цену.
Безправний. Повинний до кінця життя. Без термінів служби. Апріорі винен перед воєначальством. Таким тепер є вчорашній герой в очах держави.
Таки недарма, ой недарма до 2016 року перед будівлею Міноборони в Києві красувався пам'ятник маршалу Жукову.