Під час Першої світової війни, під час Другої світової війни, і ось тепер втретє втручатися в європейські справи, втрачати людей і напружувати ресурси Штатам не дуже хочеться.
Усвідомлюючи похмурі перспективи нападу Росії на країни НАТО після поразки України, адміністрація Байдена зробила, напевно, все можливе, щоб не дати імперії перемогти, і при цьому – не дай Боже! – не спровокувати божевільних правителів боліт на обмін ядерними ударами. Байден, звичайно, міг зруйнувати санкціями економіки росії, і дати Україні стільки зброї, щоб вистачило до самої москви, але не став цього робити, залишивши вирішення проблеми Трампу.
Трамп не випадково каже, що це – "війна Байдена", тому що він, ймовірно, дійсно міг домовитися з путіним, який напередодні вторгнення вимагав гарантій нерозширення НАТО на схід, та іншу нісенітницю, використовуючи відмову Європи як виправдання початку війни. Найімовірніше, що Трамп, будучи президентом замість Байдена, дійсно міг піти на поступки путіну і навіть змусити на щось піти Україну – сьогодні ніхто не знає точно. Але війна могла бути відкладена на пару років.
Тепер Трамп щосили хоче закрити українське питання, побоюючись, як і раніше Байден, остаточної перемоги імперії і майбутньої після цього великої європейської війни, в яку знову по самі вуха буде втягнута Америка.
Це, напевно, єдине можливе раціональне пояснення політики нової адміністрації США, якщо тільки не пояснювати американський ідіотизм особистими якостями Трампа і його команди.
Америка прагне уникнути великої європейської війни, і заради цієї великої мети вони готові пожертвувати українськими територіями, людьми і самою Україною. З іншого боку, у них там теж є свої "червоні лінії", тому й заговорили про якісь гарантії безпеки від США, адже якщо путіна не зупинити в Україні, він обов'язково прийде до Європи.
А зупинити його можуть тільки ЗСУ.