1. Білорусь цікава Трампу через газопровід Ямал-Європа. Виходячи з пропозицій Дмітрієва про створення російсько-американських торгових домів, які під американським прапором продаватимуть підсанкційні товари в ЄС, ми маємо ситуацію коли крім нашої ГТС Трамп хоче отримати контроль над газопроводом Ямал-Європа. Де-факто, це дозволить американцям не лише заробляти на посередництві, але отримати рубильник, який триматиме в тонусі і ЄС і Росію. Правда, поки немає погодження самого ЄС, але Трамп тут може не поспішати. І знову таки, поки це припущення.
2. Візити американських чиновників в Мінськ, які ми бачили протягом останніх місяців, перш за все мали за ціль "промацати" питання з ядерною зброєю. Схоже, частиною майбутніх домовленостей може стати не розміщення (виведення) ядерної зброї в Білорусі.
3. Стратегія Трампа більш глобального рівня - ослаблення всіх союзників Китаю (Білорусь - один з головних друзів Китаю) напередодні головних переговорів для нього - переговорів Вашингтон - Пекін.
Цей дзвінок також може бути частиною тиску Трампа на Путіна (я можу відірвати від тебе твого головного союзника), хоча цей фактор явно не потрібно переоцінювати. В той же час цей дзвінок показує, що вірогідність результативних переговорів явно зростає.
І наостанок. Все це ще раз показує актуальність моєї та Віталія Пировича книги "Постпутін. Росія з якою нам доведеться жити наступні 50 років". Вона, на жаль, дозволить відкинути міфи про швидкий розвал Росії. Лінк на цю книгу в коментах.