Самі собі створили проблеми - і самі ж їх героїчно вирішили.
Тиждень часу на шоу щодо НАБУ, САП, і народного креативу на картонках.
В нас майже немає культури достойно визнавати помилки.
Як в дворі за гаражами - типу дав задню, значить засцяв, не пацан.
Тому діють правила мавпячих альфачів - залазити повище на пальму, бити всіх зверху палкою, істерично кричати, але ні в якому разі не визнати, що був не правий.
Бо страшно. Бо якщо визнаєш - можуть подумати, що слабак.
Але це правило діє тільки в примітивних племен.
Там, де все ок з освітою - визнати помилку - прояв реальної сили. Всі люди помиляються.
Але тільки справді сильні не бояться це визнавати і виправляти.
Цей тиждень був корисним, бо одразу видно і всіх політичних тварин.
Для котрих, це було не про чесне визнання помилки, а про тваринний страх, теплу кар'єру і безпринципну кон'юнктуру.
Як хто голосує в парламенті, як і хто пробує використовувати протести у власних політичних іграх.
Як можна перевзуватися в повітрі, між натисканням кнопок.
Не менш важливо - створено прецедент. Перший великий і успішний протест за час повномасштабної війни.
Плюс бонусом став важливий практичний доказ - навіть під час масштабної війни в нас таки працює демократія і свобода слова.
А тепер, коли голови депутатів пораховані - давайте нарешті порахуємо математику війни.
За моїми оцінками ми маємо приблизно такі цифри в день:
Отже ми йдемо в мінус 26 500 на місяць.
Мінус 318 000 на рік.
Навіть якщо цю цифру одразу поділити на два (легкопоранені повертаються, частина з СЗЧ теж) - все одно буде вражаюча цифра.
Мінус 159 000 на рік. І ніякої мільйонної армії в нас давно немає, доречі.
Дні звісно бувають різні, цифри усередненні і орієнтовні.
Доступу до секретних документів не маю. В основі елементарна логіка, спілкування з багатьма підрозділами і відкриті джерела.
Ще раз: мінус 159 000 на рік.
Ворог йде орієнтовно в плюс 9-10 тисяч на місяць.
Тобто плюс 120 тисяч в рік. І це ще ніякої мобілізації вони толком навіть не починали.
Поки ми рахуємо скільки депутатів міняють позицію за тиждень.
Пора рахувати, скільки депутатів залишаться в Києві, коли ворог буде знову стояти під столицею.
Якщо ми нічого не змінимо, це цілком може статися вже цієї зими.