Така схема народилась внаслідок того, що Кримінальний кодекс не описує чітко, чи є такі економічні стосунки злочином, а якщо є, то яке має бути покарання. Тому СБУ самостійно придумало, що це є державна зрада, і почало використовувати цю надважку статтю до всіх подібних кейсів.
Зрозуміло, що з таким позаправовим трактуванням слідство не має жодного шансу в суді. Але логіка схеми полягає не в передачі справи в суд, а в тому, щоб отримати право проводити обшуки, допити, виїмки і паралельно піднімати хвилю чорного піару проти "клієнта".
Якщо брати конкретний "кейс НАБУ", то неможливо в суді довести, що обвинувачений детектив, допомагаючи батькові продати насіння сільськогосподарської культури в Росії, мав свідомий намір зробити це, не заради грошей, а задля того, щоби знизити обороноздатність української держави.
Тому, розглядаючи тільки цю історію, можна впевнено твердити, що вона запущена не для торжества справедливості, а заради меркантильних інтересів слідства. Бо таким же шляхом пройшли і сотні підприємців: обшуки, СІЗО, арешт майна, арешт коштів і т.д. і ніяких рухів в бік розгляду справи в суді.
Я завжди писав, що вирішити цю ситуацію може лише законодавець, чітко розписавши, що є державною зрадою в економіці, а що – ні. Це міг би зробити і Верховний Суд, але до нього такі справи не доходять.
Я, чесно кажучи, спершу навіть втішився, побачивши, що цією схемою СБУ накрило детектива НАБУ. Бо на відміну від заляканих підприємців, той буде змушувати СБУ передати справу в суд, і ми нарешті побачимо, як "третя влада" трактує цей законодавчо-силовий абсурд.
Але потім подумав, що мине мінімум рік, аби справа потрапила до стін суду. А за цей час ситуація вже може так змінитись, що справу розглядатиме не "колегія суддів", а "призначена трійка". Як в 37-ому.