1. Іран не хоче і не може воювати, але хоче зберегти режим; Китай просто очікує, але категорично проти великої війни; Росія одночасно хоче війни, яку не готова забезпечувати зброєю і при цьому головна ціль Путіна - не посваритися з Трампом.
2. Чи буде цей мир відносно тривалим перш за все залежить від Ізраїлю. Всі інші гравці не хочуть ескалаціі (Росія тут не являється гравцем). Точніше, вчорашній візит міністра закордонних справ Ірану в Москву буде продаватися Трампу, як посередництво. Але всі прекрасно розуміють - Росія тут не гравець.
3. Щодо нашої війни, то на сьогодні ми, на перший погляд, повернулися в ситуацію "мінус два тижні". Але тут є два важливих нових фактори: розкол Європи в питаннях Ізоаіль-Іран (менш важливий) і нові рейтинги Трампа, які напевне все ж підуть вгору після перемирʼя. Це той фактор, який буде гальмувати можливості тиску на Трампа з приводу введення санкцій проти Росії.
4. Швидке закінчення війни різко зменшує загрозу того, що США не будуть продавати нам зброю.
5. Відмова Трампа приїхати на саміт НАТО - це багато в чому той самий "трюк", що і з терміновим відʼїздом з G-7. Трамп не хоче зараз говорити про Україну та Росію і підвішує Європу в головному питанні - питанні безпеки.
6. Я говорив і продовжую вважати: для нас зараз найважливішими переговорами є переговори в трикутнику США - ЄС -Україна, де є три питання: мита (питання підвішене на кілька місяців), безпека (питання поки навіть не розглядається) та питання нашого миру (питання переноситься на після літнього наступу Путіна).
7. Трамп дуже хоче одночасно отримати преференції від "пропозицій Дмітрієва" та змусити ЄС погодитися на перенесення високотехнологічних виробництв в США. І це буде головною темою кулуарних дискусій літа і, можливо, реальних переговорів осені. Від результативності цих переговорів залежатиме питання мирних переговорів по Україні. Я тут свідомо виношу за дужки переговори США - Китай, бо схоже, у Трампа тут поки нема козирів. Йому більш важливо перетягнути на свою сторону Європу.