1. Все, що відбувалося на переговорах в Стамбулі останній місяць зводилося до однієї гри: українці спільно з європейцями та частиною республіканців штовхали Трампа до того, щоб той визнав очевидний факт: Путін водить його за ніс і пора вводити жорсткіші санкції. Росіяни грали в гру: Трамп не введи санкції (програма мінімум дотягнути до літніх канікул і перенести це питання на осінь). Сьогоднішня розмова показала, що в цій грі Путін поки перемагає.
2. Левова частка розмови велася про Іран і про можливу допомогу РФ в ядерній угоді з Іраном. І це при тому, що сьогодні аятола, де-факто, послав Трампа, заявивши, що Іран не відмовиться від збагачення урану. Більше того, Росія не має вже такого впливу на Тегеран і можливості Путіна мʼяко кажучи обмежені.
3. Важливо звернути увагу на те, що Путін провів також телефонну розмову з новим Папою. Кремль прекрасно розуміє роль нового папи у можливостях впливу на внутрішню політику США. Поки це був дзвінок-знайомство. Але Кремль починає думати, як грати на цьому полі. Ми ж тут поки майже не граємо.
4. А тепер про найголовніше. Путін, по суті, анонсував через Трампа, що в найближчі дні будуть удари по Україні. Але ми це переживали не один раз і чогось нового тут немає, тим більше, що про ядерку росіяни навіть не заікаються. Головне питання чи буде Орєшнік. Якщо ні — це підтвердить мою гіпотезу, що Орєшнік це все ще одиничний продукт.
Але головне інше: до осені Трамп опиниться в пастці. Путін його водив за ніс по миру Україні й зараз те саме буде по Ірану. Восени стартує виборча кампанія й у Трампа буде два варіанти: або республіканці свідомо йдуть на втрату більшості в конгресі або Трамп введе санкції проти Росії.
5. Безумовно, все що робить Трамп викликає злість. Але нагадаю, без американської зброї, яку нам будуть закуповувати європейці, нам не вистояти. Тому нам не можна зараз образитися на нього. На жаль, так працює реальна політика.