Російські окупанти почали активно випробовувати ракету "Бандероль" з квітня, і основною зоною став причорноморський регіон – Херсонська, Миколаївська та Одеська області. Це наводило на думку, що реактивний дрон, – а на той момент саме так думали про "Бандероль", – запускається з Криму.
Пильно спостерігаючи за регулярними випробуваннями "Бандеролі", можна було зробити попередні висновки про її характеристики і про те, як змінювалася тактика застосування.
Наприклад, як ми бачимо, крейсерська швидкість "Бандеролі" дійсно в межах 550 км/год. Більшу частину ділянки польоту ці засоби ураження долали саме на таких швидкостях. Але на певних ділянках максимальна швидкість сягала 700 і 750 км/год.
Також примітним було те, що морську ділянку польоту "Бандероль" від самого початку долала на висоті 500 метрів, а вже входячи в повітряний простір материкової частини України, знижувалася на висоту 100 метрів – щоб бути менш помітною і вразливою для засобів ППО. Але вже в травні ці засоби обрали для себе тактику польоту над рівнем моря на висотах до 300 метрів.
Виникало питання і про дальність польоту цих засобів. Згідно з опублікованими даними ГУР МО України, вона становить 500 кілометрів, але при цьому ж подається об'єм пального в межах 50-65 літрів, що одразу ж викликає дисонанс. Реактивний двигун витрачає на 100 кілометрів польоту 13 літрів палива?
Я не сперечаюся з ГУР МО України, але поки "Бандеролі" не літали далі Вознесенська Миколаївської області, а це в межах 200 кілометрів від місця пуску. Що з урахуванням споживання палива реактивним двигуном із крейсерською швидкістю 550 км/год значно більше відповідає реальним можливостям щодо дальності польоту.
Про те, що ми маємо справу не з дроном за аеродинамічною схемою "літаюче крило", тобто аналогом Shahed-136, стало зрозумілим, коли "Бандероль" продемонструвала можливість здійснювати різкі маневри. У той час, як у квітні всі реактивні засоби ураження мали пряму траєкторію польоту, у травні одна з "Бандеролей" здійснила розворот на Вознесенськ на швидкості 250 км/год під кутом 90°, що неможливо за використання аеродинамічної схеми "літаюче крило".
Це вже вказувало на те, що ми маємо справу або з класичним, літакового типу дроном, або з аналогом крилатої ракети на кшталт 3М14 або Х-101, тільки меншого розміру.
У підсумку так і виявилося.
Як видно з тієї інформації, яку опублікувало ГУР МО України, "Бандероль" практично повністю збирають з іноземних комплектуючих невисокої вартості. Це підтверджує той факт, що російські плани з імпортозаміщення мікроелектроніки для виробництва озброєнь так і не реалізувалися, і агресор продовжує тотально залежати від контрабандної або подвійного призначення продукції. Крім того, неспеціалізована мікроелектроніка має набагато меншу надійність, ніж призначена для військових потреб, що хоч і здешевлює собівартість готової продукції, але підвищує ймовірність відмови тих чи інших блоків ракети.
Тобто "Бандероль" – це відносно недорога ракета порівняно з тими самими 3М14, Х-101 і навіть Х-59, що може з часом перетворити її на масовий, серійний продукт.
Застосування цієї ракети з БпЛА "Оріон" також створює відповідні ризики та загрози. Раніше ці розвідувально-ударні безпілотники не мали настільки далекобійного озброєння, але тепер, схоже, будуть активніше застосовуватися для таких пусків.
На відстані 150 км від берегової лінії Одеської області регулярно чергує російський БпЛА "Оріон". Тепер його присутність нестиме загрозу не тільки розвідувального характеру, а й можливості пуску "Бандеролі", глибина зальоту якої в область становитиме до 50 км. Це актуалізує питання як ППО в південних регіонах України, так і нейтралізації БПЛА "Оріон" над Чорним морем тими чи іншими способами.
Також вкрай негативним моментом може стати інтеграція цієї ракети в ударні вертольоти Мі-28. Це дуже невдалий і дефективний російський ударний вертоліт, який показав себе під час повномасштабного вторгнення в Україну тільки з поганого боку. Але можливість застосування "Бандеролі" значно розширює для нього перспективи актуалізації.
Варто звернути увагу і на оснащення "Бандеролі" російськими блоками управління польотом B-101 і навігаційними модулями "Комета" в комплексі з блоком супутникової навігації "Б-105". Раніше ці блоки застосовувалися для БпЛА "Орлан-10", "Форпост-П", а пізніше на Shahed-136.
Розміщення восьми антен забезпечують стійкість придушенню РЕБ, а наявність інерціальної системи навігації та засіб вимірювання телеметричних показників підвищують точність наведення на ціль. Але це не є абсолютною панацеєю від придушення РЕБ як базового засобу захисту від засобів ураження, а тому актуалізація комплексів як первинного бар'єру російському ракетному і дроновому терору зберігається на колишньому рівні.
Росія створила дешеву, "мобілізаційну" ракету з досить пристойною дальністю польоту і потужною бойовою частиною.
Ці ракети збираються з дешевих комплектуючих, мають вельми прийнятну точність і маневреність, застосовуються з БпЛА, а також у тактиці ударів використовують усі можливі хитрощі для активного і пасивного обходу систем ППО.
На жаль, цей засіб ураження може в перспективі становити серйозну загрозу в питаннях терору тилових районів і міст України, особливо з урахуванням можливостей Росії масштабувати їхнє виробництво.
Боротьба з ними, так само як і з усіма попередніми російськими засобами терору, полягає в щільній, ешелонованій системі ППО з невід'ємною основою у вигляді РЕБ. Різниця лише в тому, що для перехоплення системами протиповітряної оборони цих ракет у більшості випадків необхідно застосовувати також ракети, що може призвести до виснаження боєкомплекту швидше, ніж у випадку з Shahed-136.
Тому "Бандероль" можна розцінювати не тільки як засіб ураження і засіб терору, а й як дешевий засіб виснаження ППО.