Присловуті надра й морські шляхи нікому не дають спокою. Наприклад на один з підводних хребтів претендують зразу Канада, росія й Данія. Причому Данія намагається довести, що цей хребет є продовженням Гренландії. США це прекрасно знають. Канада має свою думку з цього приводу. Росіяне вже діють активно.
На додачу, Канада з США мають суперечки стосовно делімітації кордону й статусу водних шляхів.
Так що там все лише розпочинається. "Заруба" буде ще та…
А що робити Україні, щоб в один прекрасний день раптово не опинитися "на розтяжці" між нашими партнерами?
Для початку поставитися серйозно до питань міжнародно-правового статусу та освоєння Арктики. Вести більш активну наукову й міжнародну роботу.
А далі спланувати свої кроки, щоб скористатися цим для реалізації національних інтересів.
Не криголамом єдиним.
Врешті решт криголами мають бути під контролем і захистом.
Великі підводні човни – це дорого. Може спільне виробництво, скажімо разом з Данією, Канадою, а може й зі США підводних безпілотних апаратів?
Вони й зараз на Чорному й Азовському морях не завадять. Розробники ПБА "Марічка" не дадуть збрехати!