Чому Україна не має власних ЗАК і ЗРК?

На тлі масштабних нальотів на міста України та виникнення питання про необхідність захисту комплексами малого радіусу дії, зенітно-ракетними та зенітно-артилерійськими, цілком логічно, що постало питання про те, чому Україна залежна від поставок західних зразків і не за роки незалежності не розвинула виробництва своїх власних

Справді, за сучасний період незалежності в українських підприємств ВПК було багато цікавих проектів ЗРК та ЗАК малої, середньої та великої дальності дії. Але, практично жоден з них не був доведений до стадії озброєння та серійного виробництва. Причина? Однією з причин було те, що в ряді технологічних рішень для наших проектів, ми були залежними від постачання з-за кордону.

Наприклад, у 2016 році КБ "Південне" представило цікавий проект на базі БТР-4 - Мобільний комплекс протидії тактичним БПЛА (МКП БПЛА). Озброєнням для такого комплексу мала стати 35-мм артилерійська система Oerlikon від Rheinmetall Air Defence і відповідні переговори між сторонами велися досить успішно, до 2019 року... У 2019-му контакти різко припинилися і проєкт було скасовано.

Причини досі невідомі, чи… все ж таки відомі?

Справа в тому, що в той же період у 2011 році Українська компанія "Арсенал", спільно з Rheinmetall Air Defence брали участь у створенні ЗРК малого радіусу дії ASGLA, на шасі БТР-80, з озброєнням у вигляді ЗУР 9К38, вона ж ПЗРК "Ігла", але інтеграцією. Зокрема, трикоординатна РЛС виявлення та супроводу цілей X-Tar 3D.

Система мала чудові перспективи, але у 2019 році Rheinmetall Air Defence припинили співпрацю. Причина? А тут причина вже відома – уряд Ангели Меркель наклав заборону на співпрацю Rheinmetall Air Defence з українськими компаніями в рамках даної розробки.

Чому Україна зараз не має в наявності батарей власних ЗАК і ЗРК? Ось один із прикладів, кому ми за це повинні говорити спасибі, а точніше – Danke, Frau Ribbentrop!