1. Заяви Віткофа про референдуми на окупованих територіях та розмови про ЗАЕС – це початок торгів за лінію розмежування. Повторюся – це лише початок. І поки виглядає так, що це питання не буде обговорюватися в Саудівській Аравіі. Це буде предметом розмов в трикутнику Путін, Зеленський, спецпредставник Трампа. Але ще раз наголошу – це початок переговорів, а не ультиматум Україні.
2. Перспективи зустрічі Путін-Трамп Кремль оцінює "в кілька місяців", Вашингтон про це взагалі не говорить. Така зустріч можлива лише у випадку виходу на реальні домовленості. Тут є, правда, одна заковика. Трамп мислить двосторонніми переговорами і він може (поки дуже теоретично) зустрітися з Путіним раніше, якщо він вважатиме, що така зустріч принесе швидкий результат. Але поки росіяни гальмують процеси, а Трамп пробує їх максимально прискорювати. Але зараз не існує навіть проміжкових результатів, якщо не вважати результатом "квазіперемирʼя".
3. Попри спроби росіян розширити поле для маневру завдяки Ірану, ключова "тригерна" тема для США – це велика угода з росіянами по енергоресурсам і не тільки. Нагадаю, що суть цієї угоди, не тільки. в тому, що США повертається в енерговидобуток і освоєння Арктики. Основа цієї угоди –створення торгових домів, які продаватимуть підсанкційні товари, перш за все в ЄС. Простіше кажучи, американські компанії (ці самі торгові доми) зароблятимуть десятки мільярдів по року в обмін на зняття санкцій з РФ. Тут ключове питання, як схилити Європу до цієї угоди. І заява Віткофа, що він не бачить намірів Путіна починати війну в Європі – частина цієї кампанії. Поки примітивна, але ключові переговори з цього приводу ще навіть не почалися.
4. Стратегія Путіна поки залишається незмінною – затягувати час і спробувати зривати переговори руками українців. Саме тому цього тижня ми пережили дві кошмарні атаки на Одесу і Кропивницький. В логіці Путіна ці обстріли мають, з однієї сторони деморалізувати українців і посилити політичну турбулентність, а з іншої, він тестує, як на подібні речі реагуватиме Трамп. Трамп демонструє, що його цікавлять тільки переговори. Це дуже важливий момент на який потрібно звертати увагу при аналізі мотивів сторін.
5. Підрив росіянами газопроводу в Суджі потрібно, з однієї сторони розглядали в контексті спроб росіян навʼязати ідею недоговоросароможності украінців, але це лише вершина айсберга.
Вище я вже писав, про велику угоду. І росіяни розуміють: якщо наша ГТС не буде частиною цієї угоди, інтерес США до України в перспективі буде значно меншим. Тому вони свідомо пробують викреслити нашу ГТС, як ключовий логістичний актив України з цієї угоди. Це, насправді є надважливим фактом для майбутніх переговорів. Але, складається враження, що в нас явно недооцінюють цю велику угоду. Хоча, дуже сподіваюся, що я тут помиляюся.
6. Наша проблема полягає в тому, що у нас поки нема вагомих козирів на руках. Але плюс в тому, що ми залишаємося однією з трьох головних частин переговорів Європа-США (нагадаю, що крім питань України Європа добивається ще двох речей від США – не введення мита на товари і збереження вагомої присутності США в безпеці Європи).
7. Ми маємо памʼятати, що Трамп, де-факто, одержимий переговорами. Ми не повинні рефлексувати на кожну заяву з кожної праски. Ми маємо думати про те, як правильно "направити" поведінку Трампа через місяць-два, коли стане зрозуміло, що Путін ним маніпулює. А поки нам потрібно памʼятати: перемога – це зберегти свою максимальну субʼєктність, щоб грати свою гру в майбутньому.