Наскільки це була складна операція та наскільки болючі втрати для ворога – давайте розберемося.
Чому серед цілей більше РЛС
Насамперед трохи статистики, а саме тих засобів, які ГУР МО України методично вражали протягом останніх днів: це гелікоптер, низка систем протиповітряної оборони та радіолокаційні станції окупантів у Криму.
Як повідомили у розвідці, під удар потрапили:
– ЗРГК "Панцир-С1" – 3 од.;
– ЗРК С-300ВМ – 2 од.;
– РЛС "Подльот" – 2 од.;
– РЛС "Ніобій-СВ" – 2 од.;
– РЛС "Каста 2Е2" – 3 од.;
– РЛС "Імбірь" – 1 од.;
– РЛС "Нєбо-СВ" – 1 од.;
– РЛС "Нєбо-М" – 1 од.;
– РЛС 59Н6-Е "Протівнік-ГЕ" – 1 од.;
– БРЛС "Мис" – 1 од.;
– командний пункт РЛС "СТ-68" – 1 од.;
– РЛС 39Н6 "Коста 2Е2" – 1 од.;
– транспортно-буксирне судно проєкту С4236 – 1 од.;
– гвинтокрил Мі-8 – 1 од.
Як видно з переліку, удари завдавалися переважно по РЛС та комплексах ППО ворога в Криму. І якщо комусь здається, що знищення радіолокаційної станції це таке собі другорядне або взагалі не особливо значуще завдання, а важливіше знищення самих ЗРК і ЗРГК, той серйозно помиляється.
Без РЛС будь-яка система протиповітряної оборони стає сліпою та нездатною ефективно виконувати свої функції, безпорадною проти ударів супротивника. Саме тому, коли необхідно вивести з боєздатного стану дивізіон ППО, удар завдається першочергово не по пускових, а по радіолокаційній станції.
Саме тому ми можемо бачити в списку знищених цілей так багато РЛС і менше зенітних ракетних комплексів. Але наскільки це болісна втрата для російських окупаційних військ і до чого це може призвести?
Наслідки для ворога
Перше, що потрібно розуміти: виробництво радіолокаційних станцій у РФ за темпами та обсягами кардинально відрізняється від виробництва ЗРК, яких війська окупантів теж отримують не так вже й багато. Річ у тому, що ще до введення санкцій проти Росії процес виробництва РЛС займав набагато більше людино-годин та вимагав у рази більше ресурсів. У нинішній ситуації тим більше.
Системи протиповітряної оборони у Росії – це системи, що найбільш повільно виробляються з усього списку тієї продукції, яку видає військово-промисловий комплекс. А РЛС, мабуть, вершина за складністю виробництва та дефіциту обсягів постачання.
Тому у разі втрати радіолокаційної станції російське командування не чекає, коли її замінять новою з виробництва, а вилучає робочу систему в іншого дивізіону звідкись з тилової Росії і передає в дивізіон, який втратив боєздатність.
У списку виведених з ладу в Криму РЛС навіть непрофесіонал може помітити безліч різних назв (різношерстість), і це не дивно. Наприклад, багато про що говорять РЛС "Нєбо-М" та "Каста 2Е2".
Річ у тому, що згідно зі штатною комплектацією дивізіону ППО, що складається із зенітного ракетного комплексу С-300/С-400, додається секторальна РЛС управління 92Н2Е та кругового огляду 91Н6Е. Але після регулярних прильотів по Криму цих станцій стало небагато. Настільки, що 91Н6Е зараз кількісно ледве вистачає по одній на полк, не кажучи вже про забезпечення дивізіону!
Для того, щоб компенсувати нестачу РЛС кругового огляду, до Криму стали завозити простіші, ті що є в наявності радіолокаційні станції "Нєбо-М" і "Каста 2Е2". І знищення саме їх свідчить про складну ситуацію у противника із забезпечення дивізіонів ППО штатними РЛС.
Виведення з ладу радіолокаційної станції бойового режиму "Подльот" аналогічно свідчить про проблеми із забезпеченням кримського угруповання штатними системами, оскільки розміщувалися вони в тандемі зі станціями чергового режиму "Нєбо" і "Каста" для взаємного посилення один одного... Не допомогло.
Знищення і навіть ушкодження всіх цих РЛС призводить до знешкодження російської ППО в Криму, яка представлена на сьогодні двома зенітно-ракетними полками – 12-м та 18-м, а також 3-м радіотехнічним полком. І, зважаючи на все, влаштоване полювання ГУР МО України на "очі" окупантів вдалося на славу.
Окрема історія про те, як цю операцію було проведено. Нині жодних деталей не повідомляється, крім того, що удар був комбінований з використанням як нового типу ударних дронів, так і fpv-дронів на оптоволокні, що стартували з морських майданчиків.
За максимально короткий проміжок часу російська ППО в Криму виявилася засліпленою, і швидко вирішити питання із заміною цих систем у противника без вилучення аналогічних з інших об'єктів (роблячи їх у такий спосіб беззахисними) не вийде.
А що може статися за час, поки російська ППО в Криму буде незрячою, ну чи, скажімо так, підсліпуватою на одне око... хто ж його знає? Та й чи в Криму взагалі?
Адже російська протиповітряна оборона вже давно розтягується на шпагаті між територіями, де ведуться активні бойові дії, та тиловою зоною, у якої РЛС та ЗРК забирають для компенсації втрат. І звук зв'язок, що рвуться від такого шпагату, чутний у регіонах Росії практично щоночі.