1. Почати, напевне, потрібно з того, що ялтинська система базувалася на тому, що сильні країни ділять світ на сфери впливу і виконують поліцейські функції у ввірених їм країнах. Демократія, соціалізм, права людини – це додатковий антураж, такий собі фіговий листочок, який був важливий в межах метрополії, а на околицях він мав перш за все функцію контролю еліт. Так от, ця система почали падати в той момент, коли великі країни втратили можливість (і бажання) витрачати ресурси на поліцейські функції. Це сталося приблизно на зламі століть, а остаточно це стало зрозуміло після виходу американських військ з Афганістану. Головні ж причини розвалу цієї системи наступні: відсутність ресурсів і антуражність ілеологіі на перефиріі. Але це окрема тема.
2. Зараз у світі відбувається, перш за все, трансформація моделі поліцейського нагляду в різних частинах світу. Правила не встановлені, але регіональні країни-лідери пробують намацати цю модель, коли є два гегемони, які в межах своїх компетенцій делегують поліцейські функції регіональним лідерам. А ті в свою чергу вибудовують свої правила гри із "підшефними". Повторюся єдиної моделі не існує і, можливо іі не буде в наступне десятиріччя. Десь буде існувати принцип подвійного підпорядкування, десь, буде принцип васал мого васала мій васал, десь буде балансування поліцейських функцій між двома, а то й трьома регіональними лідерами. Але, повертаючись до нашої теми, варто зазначити: не Трамп запустив цей процес. Трамп, свідомо чи не свідомо просто виступив каталізатором усвідомлення того, що відбувається. Повторюся: саме усвідомлення.
3. Правила гри будуть встановлені тоді, коли правила співіснування погодять гегемони. А це точно не питання року чи двох.
4. Що відбулося з приходом Трампа? По-перше, він сказав: "я відкидаю, без зайвих реверансів те, що можна назвати "культурою вибачень". Простіше кажучи, він сказав: я офіційно не проти ЛГБТ, але я не збираюся вибачатися, що я не гей. І це, насправді, тектонічний зсув для Західного світу. Друга кардинальна зміна – він сказвв, я буду себе поводити з Європою так, як раніше США та Європа поводили себе в Африці чи Азії. При чому, як мені здається, що в питанні "культурі вибачень" Трамп заклав довготривалий тренд, а в питанні ЄС – це тактична задача. Я неодноразово писав, що його ціль (зараз) не розвал Європи, а її ослаблення. Європа має передати технології і виробництва в США в обмін на захист від Росії, яку Трамп планує тримати на повідку, як дворового пса. Тому, існує висока вірогідність, що сторони знайдуть баланс.
5. Чому Трамп впевнений в тому, що йому вдасться тримати Росію в рамках? Перш за все тому, що Росія боїться збільшення залежності від Китаю. У РФ є всього дві моделі розвитку: повний економічний васалітет від КНР або спроба балансування впливів Китаю з можливостями Заходу. Класичний приклад – відтермінування запровадження технології 5G. В умовах санкцій єдиним переможцем міг бути Huawei. Тому Росія прийняла рішення перенести конкурс на три роки.
6. Між іншим, всі ті, хто зараз розповідає про масове повернення західного бізнесу в РФ і зняття санкцій, помиляються. Не буде ані швидкого і масштабного зняття американських санкцій. А поки існує закон РФ про дружні та недружні країни і не вирішене питання про заморозку золотовалютних запасів Росіі на Заході масове повернення бізнесу в Росіі неможливе. Власне, гра Трампа з Росією це віддалений аналог хорошого й поганого поліцейського. Хороший США, поганий Європа, але хороший буде начальником.
7. Тепер щодо нас. Ми увійшли в особистісний конфлікт з Трампом. Зараз великі сподівання на те, що керівники Франції та Британії зможуть це згладити. Поки скажу тільки дві банальності: по-перше, війна на два фронти – це програшна війна. По-друге, інколи складається враження, що вибираючи між виграти війну і показати дулю Трампу, ми вибираємо не той варіант.