А що насправді? Чи дійсно нас відсторонили від переговорного процесу?
В цьому контексті раджу всім уважно придивитися до структури переговорного процесу щодо завершення російсько-української війни. Цей процес започаткував Трамп. І він разом з своїми радниками визначив специфічну структуру цих переговорів. Її головна особливість на даному етапі полягає в тому, що США ведуть паралельні переговори окремо з Україною і окремо з Росією. І чомусь багато хто з коментаторів цього не помічають і продовжують волати про те, що Україну нібито виключили з переговорів. Мабуть це тому, що вони не помічають переговори між США і Україною, які не мають скандально-конфліктного характеру (можливо за виключенням історії з угодою про стратегічні ресурси), а от будь які офіційні контакти між США і Росією відразу стають приводом для гучних заяв і підозр про зраду. Хоча Трамп ще до переобрання Президентом США постійно обіцяв, що він буде вести переговори і з Путіним і з Зеленським, і з Україною і з Росією. Тому не варто дивуватись его телефонній розмові з Путіним. Дивно, що це відбулось лише минулого тижня, а не відразу після виборів, як обіцяв Трамп, або хоча б в листопаді-грудні минуло року.
Те, що між США і Росією нарешті відбулись перші офіційні переговори, я скоріше оцінюю позитивно. Проблема була раніше, коли між США і Росією теж відбувалися переговори, але неофіційно і в закритому режимі. Обидві стороні підтверджували сам факт переговорів, але і політики і широка міжнародна громадськість нічого не знали про те, коли, як і про що відбуваються ці переговори. Зараз ми маємо відповіді на ці запитання, і, відповідно, можемо реагувати на переговорні події, а державні діячі (зокрема і українські) мають можливість більш цілеспрямовано впливати на подальший процес.
На відміну від переговорних контактів Трампа з росіянами, переговори Трампа з Україною із самого початку були достатньо публічними і в більшості випадків офіційними. І виглядали вони якось рутинно. На початку лютого наш посол в США Оксана Маркарова поговорила з Китом Келлогом, спецпредставником Трампа по переговорах щодо завершення російсько-української війни. Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак встановив робочі контакти и поговорив по телефону з помічником Трампа з питань національної безпеки Майклом Волтцем. До речі, для Андрія Борисовича є чудова нагода зараз зателефонувати Майклу Волтцу і отримати від нього інформацію про переговори в Ер-Ріяді, як від безпосереднього учасника цієї події, а також нагадати, що Трамп збирався зустрітися з Президентом Зеленським. Переговори, які формально були схожі на зустріч в Ер-Ріяді, відбулись між Україною і США в Мюнхені. При цьому вони були статусно більш високого рівня – з українського боку делегацією очолював Президент Зеленський, з боку США – Віце-президент Джей Ді Венс. 19 лютого до Києва приїжджає Кіт Келлог. Однак в усіх цих подіях не має аури надзвичайності і визначальності. А навколо переговорів у Ер-Ріяді просто вибух політичних фобій і навколопереговорної конспірології.
Я вже писав про це, але ще раз нагадую, що Кіт Келлог, виступаючи в Мюнхені, підтвердив сам факт окремих переговорів з Росією і Україною і наявність окремих переговорних груп, зокрема те, що він відповідатиме за переговори з Києвом і європейцями, а Уіткофф – за переговори з Москвою. Але узгоджуватись ці окремі переговори мають в Овальному кабінеті Білого дому. Саме там будуть визначатись і подальші переговорні дії. А далі мають бути прямі переговори між Росією і Україною за модерацією США. Про це чітко сказав в Мюнхені віце-президент США Джей Ді Венс. Тобто ніхто не виключає Україну з переговорного процесу. Україна є і буде в переговорах. І про це говорять всі офіційні особи США – від Кіта Келлога і Марко Рубіо до Джей Ді Венса і самого Президента США Дональда Трампа.
Але також треба об’єктивно розуміти, що переговори з росіянами для Трампа є більш важливими. І тут не про зраду, а про реальний геополітичний статус Росії і про купу проблем у двосторонніх відносинах з Росією, які Трамп хоче розрулити. Врешті решт є такий банальний мотив, що проблеми в подальшому просуванні переговорів про завершення російсько-української війни є зараз у американців саме з росіянами, а не з нами. І тому такі більш тривалі і складні переговори у США саме з росіянами.
Головна мета переговорів в Ер-Ріяді – це підготовка особистої зустрічі Трампа і Путіна, визначення її порядку денного, пошук компромісів з проблемних і спірних питань, які переговорні команди мають запропонувати лідерам своїх країн. Зокрема це стосується і деяких питань щодо завершення війни між Росією і Україною. Точно також і ми обговорюємо деякі такі питання з американцями (і поки що без росіян). Тому, на попередньому етапі переговорного процесу до цього треба ставитись достатньо спокійно, але про всяк випадок доцільно нагадувати нашим американським друзям (що і робить Президент Зеленський), що ми не будемо погоджуватись на те, про що домовлялись без нашої участі і що не відповідає нашим інтересам. Власне ми це вже продемонстрували американцям по проекту ресурсної угоди.
Зверніть увагу, про що домовились в Ер-Ріяді: про офіційне визначення переговорних груп; про те, щоб якнайшвидше призначити послів, щоб зняти "перешкоди для дипломатичних місій", у тому числі обмеження на банківські перекази в посольства; про відновлення колишньої чисельності співробітників посольств у Москві та Вашингтоні (до речі, проблема максимального скорочення цих дипмісій виникла в перше президентство Трампа); щодо майбутньої співпраці у галузі економіки та інвестицій (скоріше за все, це рамкові загальні домовленості без конкретики). Тобто домовленості стосуються відносної нормалізації двосторонніх дипломатичних відносин і механізмів продовження переговорів.
Але не має домовленостей з принципово значущих політичних питань. Навіть не визначено конкретну дату зустрічі Трампа і Путіна, хоча напередодні анонсувалось, що ця зустріч має відбутись наступного тижня. Опосередковано це означає, що не має прориву в ключових політичних питаннях, зокрема і тих, що стосуються завершення війни між Росією і Україною. Йдеться і про головну переговорну позицію США, що мирний процес має розпочатись з угоди про припинення вогню. А Путін не хоче припиняти вогонь, він хоче і війну продовжувати, і одночасно домовлятися про велику мирну угоду (звісно на російських умовах). Цікаво, Трамп і далі буде думати, що Путін прагне припинення війни в Україні? Скільки ще переговорних спроб потрібно для нього, щоб відкинути ілюзії щодо "миролюбія" Путіна?
Безумовно, не варто забувати про наявні і потенційні ризики. Дуже очевидно, що росіяни хочуть зіграти на бізнесових інстинктах Трампа і підсадити його на гачок великих та привабливих інвестиційних проектів (і про це вже домовляються). А в обмін Кремль може зажадати поступок від США в безпекових питаннях і, особливо, по умовах завершення війни в Україні. При особистій зустрічі з Трампом Путін може зіграти на психологічних слабкостях Трампа. Тому переговорний процес про завершення російсько-української війни дійсно треба якомога скоріше виводити в площину прямих переговорів між Росією і Україною за посередницькою участю США.