Побита, втомлена, в крові… але саме так сьогодні і виглядає лідерство.
Нам завжди здавалось, що лідер - це процвітання та благополуччя, економічні та соціальні успіхи. Воно можливо так і є, але в часи спокою і розвитку.
Зараз - час кризи і виживання, коли не працює міжнародне право та інститути, ламається звичний світоустрій.
А в часи криз лідерство - це сміливість та рішучість, глибокий досвід незламності. Такий, який є в України. І більше ні в кого.
А ще - насправді, головне для лідера - це бачення нового майбутнього.
Критично важливо продовжувати обʼєднувати Європу навколо нас, але не ситуативно, а дати урядам і суспільствам Європи візію майбутнього в нових реаліях, з потужною безпекою та новою субʼєктністю у світі.
Бо реалії такі, що, як і в середньовіччі, - слабких не поважають. Якщо ти слабкий, то сильні вирішать твою долю без тебе. І точно не на твою користь…